Електронна терапевтична книжка “Бабуся, яка не вийшла з барлогу”

Представляємо третю книгу нашої терапевтичної серії — цього разу про найважчу тему, з якою стикається кожна дитина рано чи пізно: втрату близької людини.
Це історія Ведмедика й Бабусі. Про ліс, де було тепло і світло. Про час разом — ягоди, тиху мудрість, обійми. А потім — про осінь, зиму і барліг, з якого Бабуся вже не вийшла.
Ми не ховаємо смерть за евфемізмами. У книзі прямо звучить: «Бабуся померла. Її тіло більше не живе». Але поруч завжди мама, яка допомагає прожити біль, розвіює дитяче почуття провини («Твоєї вини в цьому нема») і показує, що прощання не має поспішати.
Книга проведе дитину — і дорослого поруч із нею — через усі етапи проживання втрати:
— шок і заціпеніння («Вона замерзла? А якщо ми почекаємо…»)
— біль і сльози, які можна не ховати
— прощання у своєму темпі
— повернення до життя, де сум і тепло можуть відчуватися одночасно
— пам’ять, яка «може водночас і боліти, і гріти»
Завершується книга словами, які варто чути кожній дитині, що втратила когось рідного: любов не зникає, навіть коли хтось помирає.
Книга створена для спільного читання з дорослим і рекомендована до використання разом із методами арттерапії — це не просто казка, а дбайливо продуманий терапевтичний інструмент.
📖 Автор — Вікторія Назаревич
✏️ Текстовий редактор — Ірина Дворницька
🎨 Верстка — Ольга Швед

Ця книга — для родин, які проживають втрату зараз, і для тих, хто хоче бути готовим підтримати дитину, коли це трапиться. Бо про смерть із дитиною говорити можна. І варто.