1. Пізнаючи себе мистецтво чи своє мистецтво, ми стикаємося з прихованою думкою чи ідеєю сокровенного себе… і коли, ми даємо роздумів і почуттям відкритися ставати неможливо пізнати множинність смислів і всю глибину образів. Пізнання повільно
2. Процес арттерапії через образ чи експресію передає інформацію, яка іншими каналами реальності пройти неспроможна і можливість проживання процесу творчого самовираження — це можливість дійти точності і багатозначності психологічної інформації. Дайте творчості розкритися в собі, дослухайте до кінця сюїту Душі
3. Дозволяючи собі спонтанну творчість, важливо знайти таємні паралелі з Душею що містичним чином проявилися у просторі творчості і є наочним прикладом для пізнання і прийняття самого себе. І вдумливість у роботі з продуктами творчості дає можливість побудувати невидимі магістралі від несвідомого до свідомості.
4. Фантазія, асоціації та активна уява — це головні архітектори, які будують ландшафти душі та обмежують їх заборонами та критикою, поспіхом та умовностями, це все рівно, що зупиняти Божий імпульс, биття серця, лякати дитину… Важливо творити вільно
5. Інкубація або дозрівання творчого задуму або глибинного розуміння творчого процесу та продукту, абсолютно необхідна зона для уяви як сон та неспання. В інкубаційному роздумі бере початок найголовніший процес проектування несвідомого в реальність, можливість його цивілізованого прояву із символічного світу в реальний
6. Натхнення – це форма творчої мобілізації, коли проявляється чуттєве баченні комбінацій нового, іноді навіть не дуже реального та можливого, але це і є чиста творчість, що пульсує зсередини
7. Ілюмінація чи осяяння без логіки та міркувань наче маніфестація чистої творчості…
І для того, щоб отримувати повне задоволення від арттерапії та процесу творчості необхідно дати собі час для проживання всіх своїх процесів у творчому самовираженні…
© Вікторія Назаревич 2017
