І ще раз про кубики

Пропонуємо до вашої уваги цікаву гру для розвитку у дітей мови та уяви. Ця гра дозволить з користю провести час, коли вам з дитиною доводиться втрачати його в тяжкому очікуванні. Це може бути тривала подорож на поїзді або в автомобілі, очікування вильоту в аеропорту або черга до лікаря. У цю гру можна грати у дощовий день на дачі та навіть на дитячому святі.
Спершу зробимо кубики. Для цього скачайте та роздрукуйте вже готові розгортки кубиків. Виріжте їх та склейте з них кубики. Якщо ви хочете використати власні картинки для виготовлення кубиків, вирізані, наприклад, зі старих журналів та рекламних проспектів, то роздрукуйте порожні розгортки кубиків, після чого наклейте на них свої картинки. Ви також можете намалювати картинки на гранях кубиків кольоровими олівцями або фломастерами. Якщо ви не хочете витрачати час на виготовлення кубиків (вирізати їх та склеювати), можете завантажити та роздрукувати картки. Їх можна використовувати у грі замість кубиків. Принцип гри залишається тим самим, що і з кубиками.
Рекомендуємо зберігати кубики в мішечку із зав’язками. З цього ж мішечка учасники й дістають кубики випадково, не дивлячись.
Як грати.
Хтось перший (бажано дорослий), покинувши свій кубик, починає розповідь з урахуванням того, яка картинка випала на кубику. Наприклад, якщо випала картинка з мишкою, початок розповіді може бути таким: «В одному старому будинку, в теплій маленькій нірці жило мишеня Пік, він дуже любив грати зі своїми друзями мишенятами в різні ігри. Часто вони вирушали разом на прогулянку; ось і зараз вони одягли на голову шапочки і пішли погуляти…» Наступний гравець кидає свій кубик. Припустимо, що на ньому випадає малюнок кексу. Тепер розповідь можна продовжити так: «Мишата довго бігали на свіжому повітрі, грали в салочки і сильно зголодніли. Можна було б піти додому і попросити у мам по скоринці сиру, але тут мишенята побачили на лавці кекс, який не став їсти примхливий хлопчик Вова. Вони знали, що брати без попиту чужу їжу – це погано, але кекс нічийний, нікому не потрібний, тому його можна з’їсти, бо він розмокне під дощем і зіпсується. Мишенята швидко підскочили до ласощів і вмить його з’їли». Гра триває доти, доки кожен гравець не зробить по кілька ходів, останній гравець оповідання закінчує. Гра можна закінчити і раніше, якщо дорослий бачить, що вона набридла, він може придумати кінець для цієї історії.
У цю гру ви можете грати і вдвох із дитиною. І тут гра будується так. Кожен гравець, не дивлячись, дістає собі з мішечка по три кубики. Кубики треба кинути, після чого кожен із граючих має скласти коротку історію, ґрунтуючись на тих трьох картинках, які в нього випали. Якщо ви використовуєте замість кубиків картки, то кожен гравець випадково, не дивлячись, повинен витягнути із загальної колоди три картки і скласти по них розповідь.