Спотворена естетика арттерапії

 

Часто чую дивовижне і лише частково вірне сприйняття продуктів арттерапевтичної творчості від самого клієнта, який тільки-но починає шлях пізнання себе через персональну творчість. І це зводиться до досить дивних переконань, які чули усі фахівці арттерапії. Їх умовно можна розділити на групи.
1. Я не вмію малювати. Це найпоширеніша заява в кабінеті арттерапевта, і пов’язана вона з тим, що в нас активна частина особистості, що готова захищатися від оцінок і критики оточення. Нас критикують усі, хто навчають, але психологія — це коли твій внутрішній учитель сам навчає тебе найкращим методам для своєї Душі. І це ніяк не пов’язане з умінням малювати. У нас чим страшніше, тим класніше – отже, більше внутрішнього матеріалу душі виявлено у процесі роботи. Так ось результат: малювати в арттерапії вміти не треба.
2. У мене не вийшло. Ще одна небезпечна заява, яку можна почути. Тут важливо розуміти, у кого не вийшло і що. Це для когось неправильно? Що означає «не вийшло»? Адже людина, яка приходить на арттерапію, встановлює контакт зі своїм внутрішнім цілителем. І якщо від малюнка стало краще й легше, то все вдалося. Отже, роботу виконано правильно. А краса та правильність — у музеях, а не в кабінетах психолога.
3. Я малюю, як дитина. Часта заява від зрілих людей, чиї малюнки дивовижно схожі на малюнки дитини, і, я вважаю, це просто чудово. Адже через малюнок ми регресуємо у найскладніші періоди минулого і, як реставратори, відновлюємо їхню цілісність, щоб можна було далі якісно функціонувати у житті. Як тільки той період буде пройдено, малюнки дивним чином змінюватимуться. Але тут треба відстежувати головний показник роботи з внутрішньою дитиною — радість та захоплення творчістю. Якщо це є, значить, все чудово!
4. Я малюю все незрозуміле. Ще одне переконання, яке дуже ціную у роботі. Знаєте, чому? Якщо клієнту незрозуміло, значить, він уже дозволив нераціональний прояв себе через творчість. І справа за малим – усвідомити те, що виявлено. Але тут і потрібен спеціаліст арттерапевт, який дбайливо проведе клієнта через лабіринти неусвідомленого і виведе на сонячну галявину усвідомлення.

Це основні помилкові переконання про арттерапію, які часто заважають зануренню у процес творчості та відтягують безумовний результат терапії. Але вони необхідні, бо будь-який захист – це форма самозбереження. І дуже ніжно і дбайливо, терпляче та неквапливо фахівець проживає їх на ранніх етапах включення до арттерапії.
Більше про можливості, правила та засоби візуальної терапії – на наших групах уже цієї осені.

Вікторія Назаревич ©️2021