Різнокольоровий ведмедик

Жив-був маленький іграшковий ведмедик, на ім’я Тедді. Він був особливим, адже мав здатність керувати своїми емоціями за допомогою магічних кольорових олівців.
Щоразу, коли Тедді відчував якийсь настрій, він брав чарівний олівець у свою лапку і малював ним колір. Як тільки ведмедик закінчував малювання, його емоція одразу переносилася в колір, що прокидався на його пухнастому тілі.
Якось Тедді прокинувся сумним. Він дістав свій синій олівець і почав малювати ним. За мить його тіло огорнув смуток, і Тедді не міг відірвати очей від свого синього відображення, але йому стало легше.
Але прогулянка кімнатою змогла підняти маленькому Тедді настрій. Він побачив, як сонячне проміння проникало в його кімнату, заливаючи її теплом і світлом, і рішуче дістав свій жовтий олівець. Почавши малювати яскравий колір сонця, ведмедик відчув, як радість наповнила його серце. Тепер він сяяв яскравим промінням, випромінюючи свою радість на всіх, звісно, і для самого себе.
Іншого разу, коли ведмедик відчував страх, він узяв зелений олівець і намалював щось зелене. Страх був одразу прихований під покровом зелені, і ведмежа відчувало себе спокійніше. Він зрозумів, що кольори можуть допомогти йому контролювати свої емоції та справлятися з будь-якими випробуваннями.
У Тедді було безліч олівців різних кольорів, і кожен з них приносив якийсь настрій, що відповідав своєму кольору. Помаранчевий дарував тепло та затишок, фіолетовий – загадку та таємничість, а червоний – силу та енергію.
Маленький іграшковий ведмедик навчився керувати своїми емоціями завдяки чарівним кольоровим олівцям. Будучи розумним, він зрозумів, що кожна емоція важлива та потрібна, і що найголовніше – знаходити гармонію між ними.
Так маленький Тедді, сяючи різними кольорами на своєму пухнастому тілі, продовжував подорож, допомагаючи дітям керувати своїми емоціями за допомогою магії кольорових олівців. І разом з ними він весело вирушав у нові пригоди, відчуваючи радість, страх, смуток тощо.

@Вікторія Назаревич «Teddy bear therapy», 2023

Обговорення терапевтичної казки «Різнокольоровий ведмедик»:

1. Як ви думаєте, чому Тедді мав магічні олівці?
Це допоможе дитині зрозуміти символіку казки та роль емоцій у житті.
Можливі відповіді:
• щоб допомогти собі та іншим впоратися з емоціями;
• щоб навчитися керувати своїми почуттями;
• щоб зробити світ кращим і яскравішим.
2. Який колір олівця ви б обрали, якби відчували те ж саме, що й Тедді, коли він був сумним?
Це питання допоможе дитині ідентифікувати та назвати свої емоції.
Також можна обговорити, як різні кольори можуть впливати на настрій.
3. Як ви думаєте, що Тедді відчув, коли намалював жовтий колір?
Це питання допоможе дитині зрозуміти, як емоції можуть змінюватися.
Можливі відповіді:
• він відчув себе щасливим і радісним;
• він відчув, що світ навколо нього став яскравішим;
• він відчув, що може подолати будь-які труднощі.
4. Які емоції ти б хотів навчитися контролювати за допомогою магічних олівців?
Це питання допоможе дитині зрозуміти, які емоції їй складно контролювати.
Разом із психологом можна обговорити, як можна впоратися з цими емоціями.
5. Як ви думаєте, чому Тедді навчився знаходити гармонію між своїми емоціями?
Це допоможе дитині зрозуміти важливість балансу в житті.
Можливі відповіді:
• він зрозумів, що кожна емоція важлива і має своє місце;
• він зрозумів, що не можна постійно бути щасливим або сумним;
• він навчився приймати себе таким, яким він є.

Питання узагальнення:
• Що вам найбільше сподобалося в казці?
• Яку емоцію ви б хотіли намалювати?
• Як ви думаєте, чому важливо вміти керувати своїми емоціями?
• Чи є в тебе такі ж магічні олівці, як у Тедді, якими можна малювати емоції?

Малюнкові практики арттерапії з казки «Різнокольоровий ведмедик»:
1. «Моє емоційне колесо»
Мета: допомогти дитині ідентифікувати та назвати свої емоції.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фломастери.
Інструкція:
• Дитина малює коло на аркуші паперу.

• Далі вона ділить коло на сектори за кількістю основних емоцій (наприклад, радість, смуток, гнів, страх).
• У кожному секторі дитина малює те, що асоціюється з цією емоцією (наприклад, смайлик, символ, малюнок).
• Після завершення малюнка дитина може розповісти про те, які емоції їй було легко малювати, а які – складно, і чому.
2. «Малюнок мого настрою»
Мета: допомогти дитині усвідомити свій емоційний стан.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фломастери.
Інструкція:
• Дитина заплющує очі і намагається відчути свій емоційний стан.
• Далі вона відкриває очі і малює те, що їй візуалізується.
• Після завершення малюнка дитина може розповісти про те, які емоції вона відчувала, коли малювала, і що змінилося після цього.
3. «Ілюстрація улюбленого моменту з казки»
Мета: допомогти дитині глибше зрозуміти казку та емоції героїв.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фломастери.
Інструкція:
• Дитина згадує казку «Різнокольоровий ведмедик» та обирає момент, який їй найбільше сподобався.
• Далі вона малює ілюстрацію до цього моменту.
• Після завершення малюнка дитина може розповісти про те, чому їй сподобався цей момент, які емоції вона відчувала, коли його читала, і що цей момент для неї означає.
4. «Моя магічна палітра»
Мета: допомогти дитині навчитися керувати своїми емоціями за допомогою кольорів.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фломастери.
Інструкція:
• Дитина уявляє, що у неї є магічна палітра, де кожен колір відповідає певній емоції (наприклад, жовтий – радість, синій – спокій, червоний – гнів).
• Далі вона малює картину, використовуючи кольори, які відповідають тому, як вона хоче себе почувати.
• Після завершення малюнка дитина може розповісти про те, які емоції вона хотіла відчути, і чи вдалося їй цього досягти за допомогою малюнка.
5. «Спільний малюнок з Тедді»
Мета: допомогти дитині налагодити емоційний зв’язок з героєм казки.
Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фломастери.
Інструкція:
• Дитина уявляє, що вона зустрічається з Тедді – ведмедиком з казки.
• Далі вона малює спільну картину з Тедді, де вони роблять те, що їм подобається.
• Після завершення малюнка дитина може розповісти про те, про що вона розмовляла з Тедді, що вони робили разом, і які емоції вона відчувала під час спілкування з ним.
@Вікторія Назаревич, уривок книги «Дитяча терапія з плюшевим ведмежам»