Прекрасна троянда, або Чарівне світіння

Ця історія стара як світ, і прекрасна як сонячне світло.

У дитинстві її читала бабуся, а сьогодні я розповім її вам…

Жив був багатий купець, і мав єдину доньку. Розумниця і красуня Елін, втіха для люблячого батька.

Настав час, і купець зазбирався в місто, з важким серцем залишаючи дочку одну спитав:

– Що тобі привезти з мандрівки?

…Дівчина попросила троянду.

Батько попрощався і вирушив у дорогу. Дорога була довгою і підступною, йшла через ліс, тому закінчивши всі справи, і повертаючись назад, купець заблукав, так і не доїхавши до будинку.

Сонце вже сідало, і чоловік вирішив заночувати у лісі. Вдалині з’явилися вогники. Наблизившись, він побачив стару хатину, навколо якої стіною росли кущі з чудовими червоними трояндами. Купець постукав, але ніхто йому не відчинив, тоді він увійшов, бо двері були не зачинені. Гість акуратно обійшов будинок і нікого там не зустрівши, повернувся в обідню. На столі він побачив чудову вазу, у вазі тієї стояли надзвичайно гарні квіти. Квіти йти випромінювали світло, яке й привело його до хатини.

– От би мені хоч одну таку троянду, для моєї дорогої Елін, – подумав купець, і, знайшовши спальню, з думкою, що завтра поїхати додому – заснув.

Розбудив його приємний жіночий голос, який закликав прокидатися, та скуштувати свіжої випічки.

– Ви на мене не гніваєтеся, за те, що я так без попиту вторгся у ваш будинок? – питав купець.

Ні звичайно! Ти нічого не вкрав і не зруйнував. А головне, ти не піддався спокусі і не торкнувся ні вази, ні троянди, що стоять у ній. Значить, ти добра і чесна людина.

Чоловік зацікавився ще більше:

– А що це за ваза, і звідки береться це Чарівне світло?

– Свічення – це доброта, сміливість, здоров’я, розум та любов, якими наповнені квіти. А живлять вони всі ці властивості, саме завдяки цьому чарівному горщику.

– А я так хотів попросити одну троянду для своєї дочки. Так вона любить квіти. – відповів чоловік.

– Вибирай троянду. Бери ту, що їй буде до вподоби.

– Але ж без чарівної вази вони втратять красу!

– Візьми, віддай її своїй дочці, і побачиш, що станеться.

Купець узяв троянду, подякував добру жінку, і поїхав. Він дивом дуже швидко дістався додому, де на нього з нетерпінням чекала, прекрасна Елін.

Батько віддав дочці троянду, і коли вона поставила її воду, засвітилася і троянда, і ваза. Їх огортало чарівне світло, яке з того часу приносило тільки добро і мир у цей будинок.

Це була, саме та, чудова троянда, яку з часом знайшов Еллі… У світі нічого не відбувається безглуздо і безцільно.

Пам’ятайте про це…