Поради психолога
Ось цікаве питання, яке викликає безліч суперечок та дискусій серед батьків. А, можливо, він сам може за себе постояти, чи його треба вчити самостійно долати всі складності життя, а батькам просто дивитись, чи він впорається.
Чуючи історії спогадів дорослих клієнтів та історії хвороб дітей, можу точно сказати: батьки мають завжди до підліткового віку приймати сторону дітей при інших, захищати. Звісно, вдома можна провести педагогічну роботу, але якщо вашу дитину принижують, ображають, карають, звинувачують, булять, займіть її сторону при інших, бо якщо ви зробите інакше, вона, можливо, вам ніколи потім цього не пробачить.Знаєте, що чує психолог через роки у своєму кабінеті від таких дітей, батьки яких були осторонь страждань дитини, коли вона ще не була в змозі себе відстояти, бо не мала такого досвіду:
· Мене гвалтував сусід, а мама не вірила.
· Постійно били по голові однокласники, а мама казала, що треба давати відсіч, але ж мене тримало четверо, коли один бив.
· У 6 класі вчитель постійно чіпав мене за груди, сказала батькам, а вони не повірили.
· Мене звинуватили в крадіжці, а я цього не робив. І батьки повірили вчительці, хоча вона не бачила.Стільки таких історій є майже в кожного. Звісно, батькам важко зрозуміти і повірити, що з дитиною може бути негаразд, але що варто робити насамперед.
1. Бути відвертим з дитиною з самого початку про власні емоції та події життя, це спонукає до появи відвертості в майбутньому. Бо з часом ваша дитина Вам взагалі нічого не скаже, і ви просто будете шоковані, які тортури життя вона переживала без Вас. У повній самоті і в болю!
2. Створювати в родині простір взаємопідтримки та довіри, всі допомагають кожному без критики та звинувачень, що ти такий чи не такий. Ми народжені здобувати досвід, а не бути від початку ідеальними. Кожен може помилятись, робити висновки, виправлятись – це частина життя!
3. Дитина має знати ще з дитинства, що ми всі помиляємось, але за помилки є плата: це може бути біль, покарання перед законом або емоційне навантаження, тому варто розвивати емоційну складову дитини та розуміння плати за досвід.
4. Батьки – це захисники дитини не лише від голоду та холоду, але і від інших, ніхто не має права, крім вас, виховувати вашу дитину, карати, навіть оцінково стверджувати про її особливості, інші не мають уявлення, який шлях проходить дитина і які складності може долати. Зберігайте дитину від оцінки інших.
5. Слухайте і питайте дитину, чи треба їй допомога, чи може вона здатна впоратись сама. Коли Вам дитина сигналізує, що допомога не потрібна в певній ситуації, то, мабуть, вона вже має силу та сміливість здобути новий досвід. Так, ми маємо бути готові надати допомогу, але і дайте шанс дитині впоратись самостійно, слухаючи її прохання. Слухайте дитину. Коли батьки слухають з дитинства, формується взаємоповага та взаєморозуміння.
6. Вивчайте разом досвід інших, читайте історії, як інші впорались, розбирайте випадки з вашого життя або складності із життя знайомих вашої дитини, бо вона через таку ідентифікацію формує потенційний досвід у майбутньому, це краще ніж біль помилок.
7. Не залишайте дитину на самоті з болем, просто варто бути поряд, іноді навіть мовчки, це не забувають і дуже цінують. Бо якщо дитина буде переживати біль сама, то вам доведеться навчитися в поважному віці вчитися переживати біль на самоті – це закон взаємообміну. Весь біль, який батьки не допомогли пережити дитині, час повертає батькам. І не варто скаржитись, що я сам, мої діти мною не цікавляться, мабуть, таке вже було, коли ви не цікавились болем власних дітей, знецінювали значущість емоцій, які переживала дитина.Звісно, тут, як і в усьому, треба тримати баланс, не варто гіперопікати дитину та проживати за неї життя. Це друга, зворотня, сторона медалі батьківства, але не ігноруйте слова і вчинки своєї дитини. Вони вже зараз складають сходинки відносин вашого взаєморозуміння, коли ви будете не потрібні вашій дитині.
Батьки – це ті, хто стає між смертю та життям, і вони виконують дуже важливий функціонал на ранніх етапах розвитку. Далі, в підлітковому віці, дитина вже впорається за допомогою суспільства, але поки ви – найважливіші для досвіду буття. Спробуйте бути разом не лише фізично, але й емоційно.
Тому якщо виникають питання, то є психологи, які Вам дадуть потрібні знання та розуміння, що відбувається з дитиною.
Тому щоб зрозуміти дитину:
1. Створюйте казки зі складними та незрозумілими ситуаціями.
2. Разом малюйте емоційні стани, щоб зрозуміти, що всередині дитини.
3. Створюйте персонажів, які можуть впоратись, активуючи таким чином якості, які необхідні.
4. Через фізичні дії, танок чи спів знімайте напруження ситуації, не драматизуйте і не лякайте дитину своїми емоціями.
5. Виліплюйте те складне, що неможливо проговорити. Глина допоможе порозумітись.Бережіть свою дитину, бо вона обрала саме вас на цю роль!
@Вікторія Назаревич. Поради батькам 2023
Фото @Анастасія_Бойчук
Лікування мистецтвом. Основи, історія та види арттерапії. Застосування та можливість арттерапії.