Поляризація образів ляльок та корекція психологічних проблем

Автор терміна «ляльковотерапія» вже не знайти, але, відомо, що сама практика лікування ляльками існує досить давно. Наприклад, невропатолог Малколм Райт з Уельсу ще 1926 року використовував ляльок і ляльковий театр зі зняттям неврозів, що з щепленням, в дітей віком. Втім, це не заважає псевдонауковим виданням час від часу публікувати «сенсаційні статті» про створення цього методу «буквально три дні тому» якимсь Лівшою від психології.

Лялькотерапія може використовуватися в різних напрямках психотерапії: психодрамі, ігротерапії, казкотерапії та арттерапії.

Що лікує лялькотерапія?

Ляльки допомагають розвинути природні здібності, образне мислення, пам’ять, емоційну сферу, самосвідомість та самоконтроль. Вони сприяють формуванню позитивних установок, емоційної та моторної адекватності, комунікативних навичок.

укли лікують страхи, енурез та заїкуватість, допомагають у соціальній реабілітації інвалідів, дозволяють знайти внутрішні резерви для боротьби із хворобою.

Як побічний ефект лялькотерапія допомагає впоратися з бронхіальною астмою, діатезом та серцево-судинними захворюваннями.

Лікувальний сеанс іноді діє дивно: багато хто «хворіє». Захворюють на ляльки – і навіть відкривають власні курси та гуртки, переходять до більш складних технік (наприклад, порцеляни).

Арт-терапію поділяють на експресивну (або активну), якщо пацієнт творить сам, та імпресивну (пасивну), якщо пацієнт «споживає» мистецтво. За такого підходу лялькові спектаклі – теж арттерапія (арт-терапія). Знову-таки іноді ляльковим спектаклям передує створення реквізиту.

Вероніка Гоммерштадт