Проводила захід й отримала запитання, на яке хочу дати публічну відповідь. Жіночка запитала: «Як довести близьким, що арттерапія – це не якась дурня?».
Мене, як людину, що все життя сама впроваджує методи арттерапії, десь усередині це сильно обурило. Ти живеш з близькою людиною, вона шукає і пробує методи, щоб себе відновити, покращити своє ментальне здоровʼя, а ти, ніби мав би вболівати за її якість життя, знецінюєш ці спроби.
І тут хочу відповісти: «Звісно, всім не доведеш, що цей метод має цілющу силу безліч віків, від печерної людини та Давньої Греції до наших часів. Уже емпіричні апаратні дослідження на академічному рівні довели цілющий вплив творчості на всі процеси організму. Але, мабуть, варто взяти та визначитись десь усередині себе. Створити певний творчий маніфест для самого себе, сформувати ідеї про творчість, що стверджують».
Ось, який до прикладу вони можуть мати зміст:Якщо мені від творчості добре, я маю це робити!
Якщо мій стан змінюється на краще, то я буду творити!
Якщо мені це подобається, я маю на це повне право!
Якщо я почуваюсь щасливим у творчості, то як це виглядає, немає значення!
Якщо моя душа та тіло прагнуть проявити себе у творчості, то це істинне бажання!
Якщо так вивільняються мої важкі думки, то це і є найкращий метод!
Якщо більш ніхто не розуміє, що я роблю, це лише тому, що він не спробував!
Ці тези, звісно, варто продовжити своїми аргументами, їх може бути дуже багато, і саме ці фрази стануть початком свободи творчого контакту із собою, з усіма складними частинками наших думок та емоцій, подій та пересторог, бо й арттерапія складна. Спробуйте на білому аркуші сказати у фарбі важливі слова та передати сильні почуття, але саме так людство діє все своє існування.
Шануйте себе та свою творчість, бо це мова Бога!@Вікторія Назаревич 2023