Бачила у ві сни великий котлован, глибокий та жахливий, навколо кричали від болю люди, були розгублені та злякані як маленькі діти, і подивившись на небо вони всі принесли до Неба молитовні слова.
Всі вони побачили дивну картину, що в цей котлован зруйновоної землі сам Бог висаджував Райське дерево. І відновилось життя у спокої та Мирі, і були пісні та дитячий сміх, і пташки співали під весняним сонцем.
І лагідний дощик омивав цю землі не сльозами чи кров‘ю, а священою водою Віри людей.
🇺🇦Гарний був сон, а може це був і не сон….
Коли реальність жахлива, створи свою казку! Казка звістно вигадка, але із казок формується дещо більше. У нашому випадку – завтра!
@Вікторія Назаревич 04.03.2022