Корекція емоційних станів клієнта через ізотехніку

Ізотерапія (малюнок, ліплення) – лікування за допомогою образотворчого мистецтва. Лікувальна дія, корекція у вигляді образотворчої діяльності.

Ізотерапія за формою організації може бути індивідуальною та груповою. У сучасній зарубіжній та вітчизняній ізотерапії (В. Є. Фолке, Т. В. Келлер; Р. Б. Хайкін, 1977, М. Є. Бурно) виділяють напрямки цього методу:

використання вже існуючих творів образотворчого мистецтва шляхом їхнього аналізу та інтерпретації пацієнтами;

спонукання до самостійних творчих проявів у образотворчій діяльності.

Ізотерапія широко використовується в психокорекційній практиці як у різних галузях медицини:

психіатрії, терапії, так і в медичній та спеціальній психології. Застосування ізотерапії у медицині обумовлено лікувально-реабілітаційними завданнями, а психології — більшою мірою корекційно-профілактичними. Ізотерапія дає позитивні результати у роботі з дітьми з різними проблемами – затримкою психічного розвитку, мовними труднощами, порушенням слуху, розумовою відсталістю, при аутизмі, де вербальний контакт утруднений. У багатьох випадках рисункова терапія виконує психотерапевтичну функцію, допомагаючи дитині впоратися зі своїми психологічними проблемами.

Образово-ігровий простір, матеріал, образ у малюнку є для дітей засобом психологічного захисту, що допомагає у важких обставинах.
Малювальна терапія розглядається, насамперед, як проекція особистості дитини, як символічний вираз її ставлення до світу.

У зв’язку з цим важливим і відповідальним завданням для психолога, який проводить ізотерапію, є завдання поділу в дитячому малюнку тих його особливостей, які відображають рівень розумового розвитку дитини та ступінь оволодіння ним технікою малювання, з одного боку, і особливостями малюнка, що відображають особистісні характеристики, інший.

Характеризуючи корекційну спрямованість рисуночной терапії, що у роботі з дітьми, визначають три важливих її відмінностях від навчальних уроків малювання.

Перше пов’язані з цілями і завданнями рисуночной терапії: ізотерапія – це самовираження малюнку і моделювання конфліктної ситуації, але в уроках малювання — оволодіння засобами і техніками зображення.

Друга відмінність стосується продуктів образотворчої діяльності: у терапії образотворчою діяльністю якість малюнка не є важливим критерієм його оцінки (рисунок має власну цінність, пов’язану з послідовністю етапів вирішення особистісних проблем дитини). На навчальних заняттях основним при аналізі малюнка є міра та якість оволодіння дитиною системою образотворчих засобів.

Третя відмінність полягає у відмінності функцій дорослого в навчальному (дидактичному) та терапевтичному малюванні. На навчальних заняттях ці функції зводяться до передачі дитині нових способів та засобів зображення та організації процесу їх засвоєння дитиною. В ізотерапії психолог допомагає дітям усвідомити та вирішити проблемну ситуацію, зовні її висловити в малюнку (ліпленні) та визначити вихід з неї.