Психолог чи фарби? Яскрава грань

«На душі шкребуть кішки», – говоримо ми, коли гнітить якась проблема, яку часом навіть складно вдягнути в конкретні слова. Втім, психологи стверджують, що набагато ефективніше намалювати її у всій красі, вірніше, у всіх фарбах. Або виліпити із пластиліну. Дитячі забави? Аж ніяк!

Психолог чи фарби?

Лікування за допомогою мистецтва прийшло з глибини століть, невипадково арттерапія (арт-терапія) найближча до примітивного доісторичного мистецтва. Спочатку арттерапія (арт-терапія) використовувалася переважно як метод психокорекції. Навіть у дуже важких пацієнтів з його допомогою усувають апатію та безініціативність, що нерідко замінює собою медикаментозне лікування, адже самозцілювальні ресурси людини тісно пов’язані з її творчими здібностями. Проте арттерапія (арт-терапія) давно вийшла за межі медичних кабінетів. Для здорових людей це чудовий засіб профілактики нервово-психічних захворювань. Лікування мистецтвом допомагає позбутися депресій, фобій, неврозів, оскільки воно підвищує самооцінку, розслаблює і позбавляє негативних емоцій та думок, формує творче ставлення до життя з усіма її складнощами та вчить знаходити шляхи їх подолання.

Класична арттерапія (арт-терапія) включає тільки візуальні види творчості, такі, як живопис, графіку, фотографію, малювання і ліплення. Однак кількість таких методик постійно зростає. Сьогодні арттерапія (арт-терапія) має у своєму арсеналі також орігамі, музикотерапію, ігротерапію, малюнки на піску та багато іншого. Був розроблений і комплексний метод – арт-синтезтерапія, що поєднує елементи живопису та віршування, драматургії та театру, риторики та пластики. Ми зупинимося на найпоширеніших і найдоступніших методиках – малюнок і ліплення.

Що придбати?

Якщо сповна насолоджуватися життям вам заважають такі сильні емоції, як агресія чи гнів, то найкращий вибір у відділі канцтоварів – пластилін (його можна успішно замінити глиною, тестом тощо). Малюнок дратуватиме, але при пригноблених станах акварель – чудовий лікар. Врахуйте, що чим різноманітніша палітра, тим цікавішою та кориснішою буде майбутня розмова із самим собою.

Пензель дозволяє розкріпачити свідомість краще, ніж олівець та фломастери. Коли ви освоїте ази арт-тепарії, можна включити до свого арсеналу та їх, навіть робити колажі, використовуючи вирізки з журналів.

Втім, якщо вам хочеться почати саме з олівців або, наприклад, крейди, варто піти на поводу у своїх бажань.

Варто обзавестися великою палітрою кольорів, проте перевагу слід віддати фарбам. Олівці менш сприяють розкріпачення підсвідомості, особливо спочатку.

Як ліпити та малювати?

Власне, ніщо не обмежує вас, крім власної фантазії. Можете за допомогою образів, що спонтанно виникають, зобразити ситуацію, яка вас турбує, або намалювати самого себе, свою сім’ю, роботу.

Якщо вам сумно, намалюйте свій сум і поговоріть з нею, це допоможе вам намацати шлях до радості (не забудьте, коли знайдете відповіді на питання, що турбують, зобразити і її).

Можна виліпити свою проблему і поговорити з нею «до душі», а потім трансформувати те, що вас дратує, у щось інше. Якщо бажаєте, можете навіть зробити це досить грубо.

Для тих, хто серйозно захопиться арттерапією, можна навіть запропонувати такий ефективний спосіб, як (не дивуйтеся!) зобразити себе на повний зріст.

Щоб здійснити це, вам знадобиться помічник. Склейте кілька листів ватману або використовуйте шпалери білого кольору. Попросіть вашого помічника обвести вас, а потім можете насолоджуватися творчістю на самоті, розфарбовуючи себе, коханого, як заманеться. Уявіть, що відбувається всередині вас, як енергетичні потоки проходять по тілу.

До речі, це можна перетворити на захоплюючу гру для вашої дитини, а вам це дозволить отримати уявлення про зміну її

емоційного стану.

Поради початківцям

– Якщо за допомогою арттерапії ви хочете попрощатися зі шкідливими залежностями, візьміть три аркуші. На одному намалюйте свій стан залежно. На другому – той момент, коли вона тяжіє над вами. А на третьому зобразіть ваш стан після позбавлення згубної звички. Побачили різницю?

– Не намагайтеся малювати красиво та “як належить”. Це тільки заважає вихлюпнути емоції!

– Трактувати малюнок повинен не психотерапевт, а сам «художник». Жоден спеціаліст навіть за великі гроші не скаже вам більше, ніж ви зможете дізнатися про себе. Тому час від часу переглядайте свої малюнки, збирайте їх в окрему папку та відзначайте, як вони змінюються. Це підкаже вам, у який бік рухатись у майбутньому.

Марина Холодова