Просто вірила

Вона вірила без причини та пояснень, без приводу та об’єктивної реальності, вірила просто так. І її дивовижна Віра стала величезним обеліском її життя, на хисткій верхівці якого вона, відточуючи каміння майбутнього сльозами втрат і болю, будувала фортецю свого життя.

Дивлячись униз, іноді було страшно впасти і розбитися про уламки думок та суджень інших, але вона щовечора знову підводила голову і дивилася в небо з кожним новим випробуванням, і з кожним новим днем ставала все ближче до небес та Бога.

І точно ніхто не знав, як ця її Віра тримає всю цю величезну фортецю реальності, в якій так активно тече життя. Але Віра – це те, на чому тримаються всі дива.

А вона була джерелом чудес!

Вікторія Назаревич @2021, Проект «Бірюзова Аніма»