МІФИ ПРО АРТ-ТЕРАПІЮ

Арттерапія (арт-терапія) — один із центральних напрямів психотерапії, відомий тією чи іншою мірою навіть людям далеким від психології. Арттерапія (арт-терапія) популярна й у нашій країні. Але при цьому вона оточена великою кількістю міфів.

МІФ 1
Творчість сама собою вже арттерапія (арт-терапія).

Цілі і завдання тут такі самі, як і в будь-якого іншого психотерапевтичного напряму — робота з конкретним запитом клієнта. “Просто помалювати” – це тільки помалювати і нічого спільного з психологією не має. В арттерапії малювання – це спосіб вирішення конкретної проблеми.

Арттерапія (арт-терапія) передбачає обов’язкову присутність арттерапевта, який займається процесом, що відбувається з клієнтом. Тому те ж малювання коміксів чи гра на скрипці в домашніх умовах — заняття, безумовно, похвальне, але до арттерапії не має відношення. Інакше довелося б говорити, що всі художники самі із собою займаються арттерапією, а балерини — танцерухової терапією… Сила мистецтва, безумовно, лікувальна — але саме собою воно арттерапією не є. Сальвадор Дали ось, скільки не малював, психологічно благополучніше не став.

МІФ 2
Арттерапія (арт-терапія) – це коли малюють.

Однак арттерапія (арт-терапія) незмірно ширша, і до неї відносяться різні напрями в творчості. Крім роботи з малюнком це ліплення, музикотерапія, бібліотерапія («бібліо» — книга), казкотерапія, викладання мозаїки, робота з фотографією, створення ляльок (найрізніших — маріонеток, оберегів), танцетерапія та багато іншого.

МІФ 3
В арттерапії обов’язково щось вигадується.

Необов’язково створювати нові твори можна використовувати вже готові. Наприклад, у музикотерапії клієнт може слухати твори класиків – Моцарта, Баха, а в бібліотерапії – читати уривки з творів, де герой переживає схожу ситуацію та почуття – і йому стає легше («не я один такий»).

МІФ 4
Потрібно мати здібності до арттерапії.

Насправді кожна людина має здатність до творчості, вона подібна до вміння дихати і супроводжує нас все життя. Інша справа, що воно в нас задавлене, звідси й виникає безліч проблем. Адже поки людина зберігає здатність до творчості, гнучкість, вона легко і швидко вирішуватиме будь-які труднощі — згадайте Остапа Бендера! Для творчої людини безвихідних ситуацій немає — у крайньому випадку вона, як Штірліц в анекдоті, вийде через вхід.

Тому завдання арттерапевта не у тому, щоб навчити клієнта творчості, а тому, щоб цю творчість розбудити. У нас усіх таяться просто криниці креативності, яку ми майже не задіємо. Коли ми були дітьми, то і малювали, і співали, і танцювали… А тепер кажемо: «Я не вмію», «У мене не вийде», «Немає здібностей»… На жаль, суспільство пригнічує креативність, і в міру дорослішання вона в дитині згортається клубочком і засинає. В окремих особливо важких випадках навіть впадає в летаргічний сон. І, через роки, раптом прокидається в кабінеті арт-тетрапевта і каже: «А? Що? Хто мене кликав? Я тут!” Тепер клієнт дивиться на свою проблемну ситуацію іншим поглядом — творчим. Від одного цього проблеми не наважилися — але їх уже легше вирішувати.

МІФ 5
Якщо клієнт танцюрист, то йому треба займатися танцетерапією, а якщо музикант — музикотерапією.

Якраз навпаки. Арттерапія (арт-терапія) працює з усіма клієнтами, єдиний виняток — людина не має бути професіоналом у цій сфері діяльності. Тому що в іншому випадку він піде за вивченими шаблонами, творитиме «як треба», а не слідувати за собою.

Це не означає, що професіоналу не показана арттерапія (арт-терапія) взагалі: просто з балериною можна ліпити з глини, а зі скульптором зайнятися казкотерапією.

МІФ 6
Арттерапія (арт-терапія) – повна свобода. Клієнт робить все, що хоче і як хоче.

Почасти це правда, клієнт у творчості вільний… у межах, заданих терапевтом. Тобто він може давати конкретні завдання: «Намалюй свій сон», «Виліпи свою образу» тощо. буд. Все-таки це психотерапія, а не гурток «Умілі ручки».

МІФ 7
У арттерапії використовуються будь-які інструменти творчості.

Так, репертуар тут дуже широкий – можна ліпити і з глини, і з пластиліну, малювати фарбами, пастеллю, сангіною… Але! Специфіка кожного інструмента має своє глибинне значення для несвідомого. Працюючи з цим інструментом, ми ніби відправляємо несвідомому якесь послання – свого роду імейл. Наприклад, глина легко змінює свою форму, і це імейл «Все можна змінити». А ось за ручкою та фломастером перемалювати не можна, це імейл «Нічого не змінити». Ось тепер уявіть: до вас прийшов клієнт зі словами: “У мене все погано!” І якщо ви дасте йому малювати фломастерами, то цим це підтвердіть: «Так, у тебе все погано, і ти нічого не зміниш». А ось текуча фарба скаже: “Ну, нічого страшного, все ще може змінитися …”

МІФ 8
Будь-який психолог може займатися арттерапією.

Так, якщо він пройшов спеціальну підготовку. Арттерапія (арт-терапія) — це не так просто, як здається — попросив клієнта намалювати картинку, сказав наприкінці: «Молодець, як гарно» — і все. Арт-терапії навчаються спеціально та додатково. Тож якщо ви надумали піти до арттерапевта, то не соромтеся уточнити, де він проходив підготовку та скільки годин у його сертифікаті. Диплом про базову психологічну освіту не має на увазі знання арттерапії, так само як шкільний атестат не гарантує вільне знання іспанської мови.

ЗАВДАННЯ НА ДІМ
Як ми вже говорили, арттерапія (арт-терапія) здійснюється не самостійно, а лише у взаємодії із арттерапевтом. Проте, як виняток, є техніки, які можна робити самостійно. Наприклад, це так звана робота із мандалою.

Мандала – дуже сильний глибинний символ. Працюючи з нею, ми відновлюємо нашу цілісність — стабілізуємо психологічний стан, самозцілюємося. Тож «у хвилину життя важке» цілком можна застосовувати наступну техніку.

Візьміть аркуш формату А3 (можна і А4), перетворите на квадрат. І намалюйте велике чорне коло так, щоб до країв залишалося 1,5 – 2 см – можна просто обвести відповідну тарілку чорним олівцем. Мандала вже готова і тепер ви можете її розфарбувати. Жодних обмежень немає — малюєте так, як хочеться, і те, що хочеться. Можна малювати в колі – можна за його межами, можна і там, і там… Єдине обмеження – як уже говорилося, не користуйтеся фломастерами та ручками. А ось крейдою, фарбами — малюйте на здоров’я, скільки хочеться.

Обмежень за часом теж немає – процес може вас захопити. Сигналом про закінчення є лише ваше внутрішнє відчуття завершеності роботи…

Така, здавалося б, проста техніка має потужний лікувальний ефект. Тому з мандалою можна працювати досить регулярно у скрутні періоди життя, а також у разі виникнення якоїсь проблеми. Тоді ви можете просто налаштуватися на ситуацію, що турбує вас, а після цього приступити до розфарбовування мандали. Коли роботу буде завершено, то й внутрішні зміни теж відбудуться — звичайно, дива не станеться, проблема не зникне, але у вас буде більше ресурсів, щоб з нею впоратися…