Малювання – найпопулярніший метод арттерапії

Знайома ситуація. Дитина сидить, пихкає, старається і чітко виводить контури. Ось вийшло сонце, небо, будинок, собака, люди, поле чи хлопчик із сусіднього двору. Здавалося б, діти малюють зрозумілі речі, але їх висловлює свій внутрішній світ, душевний стан, емоції. Дайте дітям фарби з олівцями, аркуш паперу та повну свободу! На вас чекають справжні відкриття.
Малювання давно стало окремим розділом у психології і навіть засобом лікування дітей від різних недуг. Адже саме кольором, формою та подачею малюнка дитина красномовно говорить те, що ніколи не скаже вголос. Він також розвиває мислення, координацію, уяву та вчиться терплячості. І чим раніше освоїть улюблений, зручний та комфортний метод малювання, тим легше йому і зрозуміліше вам стануть багато непростих речей.
Світ малюнка безмежний як фантазія дітей, тому завжди до прочитання образів потрібно підходити буквально. Наприклад, чорні та сірі тони – не обов’язково туга та негатив. Можливо, дитина просто експериментує та шукає застосування цього кольору. Або персонажі казок, герої популярних мультфільмів, які складно піддаються впізнаванню — це привід радіти режисерському прочитанню дитини. Ось так він відчув задум. Не можна творчість дітей у будь-якому віці ставити в рамки та намагатися зрозуміти буквально. Так само як і самі малюнки, які часто дорослі не розуміють через відсутність чіткості, плавності ліній та тієї академічності, до якої звикли та намагаються нав’язати. Набагато ефективніше зробити цей процес арттерапією та інструментом розслаблення. При малюванні відбувається:
• Розлучення з негативними емоціями та промальовування важкого дня чи події.
• Чекання та упокорення люті, гніву, агресії. Тоді можна уникнути покарання, образливих слів та дій. Найкраще — віддати все на відкуп паперу, лініям, фарбам, фігурам та об’єктам.
• Спільна діяльність та унікальна можливість у процесі, що наводять питаннями про малюнок дізнаватися, що турбує дитину. І головне – як ви можете йому допомогти.
• Спостереження з боку та раннє попередження проблеми, аж до звернення до фахівця. Придивіться: чи різко не змінилися кольори, розміри, плавність ліній, неповнота картини. Раптові зміни впродовж тривалого часу вже є привідом для делікатної розмови.
Щоб читати та дізнаватися нове про дитину за її малюнками, цей процес ще потрібно правильно організувати, зацікавивши маленького художника. Зрозуміло, що більшість дітей охоче погоджуються на таку творчість. Але й це прагнення потрібно всіляко підтримувати.
По-перше, завжди на видному місці та в полі зору малюка нехай знаходяться інструменти: папір, олівці, фломастери, фарби та пензлики.
По-друге, давайте можливість дитині вибору. Хоче багато паперу — хай бере. Хоче малювати одночасно олівцем та маркером — на здоров’я. Надягніть великий захисний слинявчик, сорочку для малювання – і вперед! Він не повинен боятися забруднити стіл, стіни, одяг. Тому про місце для малювання та інші дрібниці потрібно подбати заздалегідь.
По-третє, не прагнете купувати дороге приладдя для малювання. Головне не обсяги, а наявність. Тому краще більше чернеток з татовою роботи, ніж один-два листки з дорогого покупного паперу. Далі — фантазія та простір для творення, який дорослим потрібно всіляко заохочувати. Звичайно, не на шкоду домашній обстановці.
Яка дитина не любить змалювати шпалери чи пройтися гуашшю по дверцятах шафи? І не завжди це пустощі. Найчастіше дітьми рухає бажання пізнання, експерименту та перевірки своїх здібностей, котрим потрібен простір. І його дуже легко створити кожному навіть у межах стандартної кімнати. Підвісьте, натягніть, прикріпіть великі аркуші ватману, старих шпалер або газетного паперу. Дитині потрібно кілька днів, щоб випробувати такий великий альбом для малювання. І далі він цілком обмежиться стандартним аркушем. На ньому і образ видніше, зручніше контролювати процес, завжди під рукою та компактно збирається в одному місці.
Також важливо вміло вчити та одночасно надихати дитину на сюжетне малювання. Воно може бути в абсолютно будь-якому стилі та манері виконання. Нехай маленький спостерігач намагається не обмежуватися внутрішніми образами пам’яті. Ніхто не заважає влаштовувати пленери під час прогулянки, поїздки на дачу чи походу до цирку. Невеликий блокнот і олівець – образ зображений! Дітки можуть створювати цілі серії та колекції малюнків, збираючи які виходить забавна книга чи брошура.
А скільки радості, захоплення та приводу вкотре зібрати друзів та родичів викличе виставка малюнків, хай і розвішана за допомогою шпильок на шторах у найбільшій кімнаті! Так дитина не лише вчиться пояснювати, формулювати та зрозуміло доносити до публіки своє бачення, стиль подачі та манеру виконання. Він також може спостерігати за реакцією людей, приймати поради та критику, бути вдячним за виявлений інтерес. Якщо ж у процесі пошуку та знайомства з новим видом мистецтва дитина виявить серйозний інтерес і захоче навчитися більшого, постарайтеся знайти таку школу. Підберіть модель викладання та вчителя малювання, для якого головне мистецтво та індивідуальний підхід у його освоєнні. Благо, зараз різних шкіл та ізостудій достатньо.
Інші методи арттерапії
Лікування за допомогою різних видів мистецтва ще не всіма батьками взято на озброєння. І дуже дарма. Дивно, коли поринаючи у світ творення та творення краси, діти не тільки емоційно радіють, а й стимулюють захисні та відновлювальні функції організму. Це їхній гормон радості, поле діяльності, що проносить видимі результати. Щоб почати творити, можна самостійно або після консультації з фахівцем визначитися із видом арттерапії. Зазвичай як допоміжний засіб при загальній терапії одужання рекомендують:
1. Малювання. Олівці, фломастери та маркери підійдуть для гіперактивних дітей. Акварель, гуаш, акрилові фарби – для дітей, які перенесли стреси та глибокі психологічні травми.
2. Роботу з різними матеріалами з ліплення (глина, віск, пластилін) та скульптура.
3. Мистецтво створення фігур із паперу (орігамі, колаж).
4. Музика, співи, вокал.
5. Танці, пластика, художня гімнастика.
6. Кіно та відео.
7. Казкотерапія. Схвалюйте дитину у всіх її творчих починаннях, які допомагають цілісному та красивому сприйняттю цього світу. Для них він яскравий, добрий та прекрасний!
Корисні поради для занять арттерапією
• У міру дорослішання хлопчики все менше виявляють інтерес до малювання і вже в школі займаються цим неохоче і абияк.
• Пік інтересу та бажання освоїти різні техніки малювання спостерігається у дітей 5 – 6 років. А до 10 років він повільно вщухає.
• Малюнки дівчаток дуже яскраві, детальні та скрупульозні. Хлопчики воліють рух, тому часто їх сюжети розмиті і виконані не до кінця.
• До 12 років не можна втручатися у розвиток творчого потенціалу молодого художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця думка вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв.
• Талановитий малюнок – це не фотографія та не копія навколишнього світу, а зображення справжнього погляду на речі дитини.
• Заняття малюванням, на думку психологів, гармонійно розвиває особистість навіть послідовників природничих наук. Таке хобі допомагає краще опановувати не тільки технічні дисципліни, а й спонукає на інженерні винаходи.
• Перші уроки мальовничої майстерності можна давати дитині у ванній кімнаті. Там його і все довкола легше відмитиме. Тільки пам’ятайте, що не можна залишати його одного на слизькій підлозі і краще підстелити м’які килимки.
• Привчати дитину до найпростішого виду малювання – пальцями, долоньками чи пензликом – можна вже з 7 місяців. Поступово навчайте малюка правилам, які зроблять цей процес зручним та приємним. Якщо дитина не хоче малювати, то спочатку покажіть їй, як це робиться. Тоді він зрозуміє і зрозуміє, що фарби потрібні не для пустощів, а для захоплюючої справи.
• Палітра, пензлик, склянка-непроливайка, альбом для малювання – це не всі інструменти для малювання. Можна ще користуватися штамповим друком, саморобними фігурками або звичайними поролоновими губками.
• Розвиток дитячого образотворчого мистецтва проходить етапами: ручна техніка, малювання пензликом та змішування фарб, розфарбовування, сюжетні малюнки та свобода творчості.
При виборі методу роботи з дітьми, арттерапія (арт-терапія) є найкращим способом психологічного розвантаження.
Дар’я Сотнікова