Ця модель спрямована на гармонійне опрацювання дитячого стресу, залучаючи тілесний, емоційний та творчий аспекти. Вона допомагає дитині краще розуміти власні переживання та знаходити внутрішні ресурси для їх подолання через м’яку й глибоку терапевтичну роботу.
1. Опора на тіло: робота з тілесними асоціаціями
На першому етапі важливо повернути дитину до контакту з власним тілом, яке є «першим дзеркалом» її емоцій. Через тілесні вправи, дихальні практики чи тактильні техніки дитина досліджує, де саме в тілі «живе» стрес.
Мета: допомогти дитині усвідомити напруження і закласти основу для його звільнення через відчуття безпеки та заземленість.
2. Диференціація емоцій: візуалізація, вокалізація, вербалізація
Цей етап спрямований на розвиток емоційної грамотності дитини. Вона навчається:
Візуалізувати емоції через малюнки або інші творчі техніки.
Вокалізувати — виражати емоції через голос, передаючи внутрішній стан.
Вербалізувати — формулювати свої почуття словами через діалог із терапевтом чи групою.
Мета: допомогти дитині чітко розпізнавати власні почуття, уникнути їх «заморожування» чи заплутаності.
3. Пошук арттерапевтичної метафори ситуації чи стану
На цьому етапі дитина через творчість (малювання, казкотерапію, ліплення чи створення композицій) знаходить метафору, яка відображає її поточний стан або ситуацію. Ця метафора стає символом пережитого досвіду, відкриваючи глибокий сенс емоційного стану дитини.
Мета: створення дистанції між дитиною та її стресом, що полегшує процес розуміння і роботи з ним.
4. Вихід на терапевтичну метафору зняття напруги чи симптомів стресу
За допомогою метафори, знайденої на попередньому етапі, створюється шлях до звільнення від напруги. Наприклад, «камінь» тривоги можна «розчинити» у воді, або «вузол» стресу — «розплутати». Символічно долаючи стрес, дитина відкриває шлях до внутрішнього спокою та балансу.
Мета: завершення терапевтичного процесу, створення відчуття внутрішньої перемоги та рівноваги.
Переваги моделі
Цілісний підхід: поєднання тіла, емоцій і творчості.
Безпечне середовище для дослідження власних почуттів.
Розвиток стресостійкості: створення нових шляхів адаптації до стресових ситуацій.
Модель була апробована у 80 волонтерських дитячих центрах в Україні у 2022–2023 роках під час подолання гострої фази стресу. Її застосування довело ефективність у підтримці дітей, сприяючи розвитку їхньої емоційної зрілості та стійкості до життєвих викликів.
Авторка: Вікторія Назаревич, 2023