Глина, а не пластилін – і це принципово

 

Цю інформацію, безумовно, знають усі психологи, які вивчають арттерапію як напрямок динамічної психотерапії та усвідомлюють усю відповідальність за матеріали, які пропонують у роботу.
Висловлю кілька думок у тому, чому у роботі психолога, саме психолога, глина краще, ніж пластилін.

1. Глина – живий матеріал землі, а пластилін – продукт синтетичний. Для нього використовують високомолекулярний поліетилен (ВМПЕ) та полівінілхлорид (ПВХ). Спробуйте ходити у синтетичних тканинах. Щоправда, не дуже?
2. Глина – досить складна в управлінні та досягненні бажаного результату, а значить, відмінний тренажер для саморегуляції та вольового зосередження. А ось із пластиліном все просто: він м’який та зручний, не вимагає зусиль.
3. Глина – живий медіум. Руки часто створюють фантастичні образи, сповнені сенсу. З пластиліном часто такого не відбувається, тому що є обмежений шматочок певного кольору.
4. Глина – у кольорі землі, і символісти знають: це про тіло, про матерію, про природу. А пластилін часто пропонують кольоровий, що спрямовує на існуючий досвід і не дає зони розвитку своїх внутрішніх структур.
5. Глина корисна, її раніше навіть їли для очищення, і зараз використовують для лікування та краси. Тому саме в психології для лікування Душі краще використовувати глину. Не знаю випадків, щоб пластилін можна було їсти. Отже, приймати його всередину не можна як фізично, і духовно. Тому складні психоемоційні процеси варто відпрацьовувати лише у глині.

Я не проти пластиліну в освітніх цілях – це зручно та практично, але категорична щодо використання у психотерапевтичних цілях.
Вікторія Назаревич ©️2021