Творчий практикум: п’ять кроків до «мальовничої майстерності»

Творчий практикум: п’ять кроків до «мальовничої майстерності»

1 «Ручна» техніка
Як тільки малюк навчиться добре сидіти, ви можете запропонувати йому помалювати пальчиковими фарбами. Справа не йде? Значить, дитину поки що не приваблює це заняття. Деяким малюкам, до речі, не подобається малювати у ванній кімнаті. Зачекайте місяць-другий і починайте малювати “подорослому” – за столиком, зі справжньою палітрою. Якщо немає палітри, то можна і ложечкою фарбу на лист викладати. І процес піде: юний митець мачатиме пальці в фарбу і розмазуватиме її по аркушу паперу (і не лише по аркушу, а й за його межами). Він навчиться змішувати фарби, візуально запам’ятовуватиме кольори, а заразом і їх назви (це повинні промовляти ви).
2 «Дорослий» живопис
Пальчикові фарби можна використовувати і для малювання пензликом. Щоправда, терпіння за такої техніки у малюків, як правило, вистачає ненадовго – хвилин на десять. Коли він намагається малювати пензликом на папері, потрібно заразом показати, як притримувати лист іншою рукою, щоб він не ковзав.
Процес полоскання пензлика так захоплює малюка, що про малювання він часом навіть забуває. Юний художник дивиться на різнокольорову воду в склянці, намагаючись зрозуміти, як із червоних, жовтих, синіх фарб виходить «сіро-буро-малиновий» розчин. Він набирає фарбу на пензель і відразу її змиває. Не страшно – скоро все зміниться!
3 Розфарбовування
Це найцікавіший «інтерактивний» курс для малюка: мама малює примітивні, але легко вгадувані контури – «зайчиків», «кішок», «собачок» та інших вже відомих малюкові звірят, а він все активно замазує. До «розмальовки», купленої в магазині, малюк навряд чи виявить такий інтерес!
Спостерігаючи процес малювання нескладних зображень предметів та тварин, дитина набуває загального поняття про те, що таке малювання і як потрібно малювати.
Але малювати сама дитина півтора-двох років ще поки не може – навіть «примітивно». На цьому етапі заповнюйте палітру невеликою кількістю фарби. Додайте її в міру витрачання, інакше на аркуші і на палітрі вийде строката «каша», всі фарби просто перемішаються.
Пензлик Дитина вже не тільки не тягне фарбу в рот, але і не хоче забруднити пальці? Дайте йому товстий пензлик. У маленьких баночках розведіть гуаш якомога рідше – для початку достатньо однієї-двох баночок з фарбою на один «сеанс» малювання.
«Непроливайка» Пластиковий стаканчик із спеціальною насадкою з прорізом для пензлика – дуже корисна річ: малюк не розіллє воду і навчиться мити пензлик.
Штамповий друк Якщо малюку ще важко освоїти пензлик, не варто повертатися до малювання руками. Запропонуйте йому друк. Дитячі печатки можна купити, і зробити своїми руками. Візьміть товсту рівну морквину і наріжте її на кружки – ось інструменти і готові: макаєте в фарбу і відбиток на папір. Якщо ви виріжете з моркви (до речі, картопля теж підійде) трикутники, квадрати, зірочки, квіточки та інші фігури, ставити печатки малюку буде ще цікавіше. До того ж він навчиться розпізнавати не лише колір, а й складніше – форму.
4 Сюжети
Ви навчили дитину правильно тримати кисть та правильно користуватися нею. (Залежно від посидючості дитини це вміння складається зазвичай до двох-трьох років.) Тепер можна малювати «справжні» картини. Намалюємо осінь.
Дощ “Що восени буває?” – Запитуємо юного майстра, і якщо він ще не може відповісти, говоримо самі: «Восени йде дощ, восени опадає листя». А потім пропонуємо: «Давай намалюємо дощик! Як він капає? Покажи пальчиком! Ось так: «кап-кап» (по долоні). Вмочіть пензлик у фарбу і намалюй крапельки. А якого кольору дощ? Напевно ви виберете синій колір, і тоді на аркуші залишаться сині цятки від дотиків пензлика. Весь листок рівномірно усіяний цими краплями, – дощ же скрізь іде, і його багато!
Листопад Його малюємо подібно дощу – з тією лише різницею, що “падають” не краплі однакового (синього) кольору, а різнокольорові осінні “листочки”: червоні, зелені, жовті, та ще в палітрі скільки фарб можна змішати і отримати різні відтінки!
5 Свобода творчості
Тепер, коли ми навчили дитину азам поводження з пензлем і фарбами, настав час дати їй можливість проявити свої творчі здібності. Існує чимало цікавих методик, що ґрунтуються на тому, що спеціально вчити дітей малювати не потрібно, – нехай самі все роблять: вигадують сюжети, вибирають колір та розмір пензля. Ми повинні їх лише трохи спрямовувати. Цей дитячий досвід не пройде даремно: розвиватиметься почуття кольору та гармонії, дитина зазнає ні з чим не порівнянної радості творчості – те, що залишиться і коли вона стане дорослою. А ось що стосується таких важливих якостей, як терпіння та вміння концентрувати увагу, то їх нам потрібно у своїх дітях цілеспрямовано виховувати.
У будь-якому випадку це знадобиться йому і в дитячому садку, і в школі. Малювати можна, зрозуміло, не тільки пальчиковими фарбами або гуашшю, але і олівцями, а також маркерами, звичайними тонкими фломастерами, що змиваються, пастельними або восковими крейдами – кому що подобається більше. Вибір техніки – це також прерогатива маленького художника. Але виконувати певні правила діти все-таки повинні: наприклад, не можна класти лікті на малюнок, бігати по квартирі з брудними руками і бруднити фарбами речі, відразу після малювання потрібно мити пензлі та баночки.

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній