Типологія терапевтичних казок на допомогу казкотерапевту-початківцю

Типологія терапевтичних казок на допомогу казкотерапевту-початківцю

38795211_05_11_2007_0228901001194220976_josephine_wall (699x523, 167Kb)
(Типологія терапевтичних казок на допомогу казкотерапевту-початківцю)
Складаючи казки з метою самотерапії та розвитку свого творчого потенціалу, ми невдовзі з подивом виявляємо, що вигадані нами казки приносять користь як нам. Ці казки з цікавістю слухають та просять переказати ще й ще наші діти, наші учні, наші пацієнти. Зрештою, написана казка, вийшовши з-під нашого пера, відразу ж починає жити самостійним життям.
Але писати казки в рамках казкотерапевтичного тренінгу можна по-різному – спонтанно і туманно або зі знанням справи. Знання, вміння орієнтуватися в типології будь-чого – ще нікому не зашкодило. Отже, давайте ж наведемо свої думки до ладу, підступившись до типів казок, що використовуються в казкотерапії.
Їх лише п’ять. Почнемо по порядку.
Перший тип казок. Дидактична казка – найпростіша і ненав’язлива. Найчастіше її використовують у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Мета дидактичної казки скромна – передати дитині якесь нове знання, уміння, навик.
Ну а крім іншого – показати сенс та важливість цього вміння. Найчастіше така казка закінчується невеликим завданням (пов’язаним із темою казки), яке дитина має виконати вдома.
Коло знань, умінь та навичок, яким навчає дидактична казка, широке. Це може бути замаскована «під казку» проста розповідь про те,
як і навіщо потрібно уважно переходити дорогу,
як і навіщо потрібно вітати своїх друзів зі святами, наприклад, з днем ​​народження,
як і навіщо потрібно навчитися самостійно одягатися чи заварювати чай,
як і навіщо потрібно прибирати на місце іграшки,
як і навіщо потрібно бути чемними з оточуючими людьми…
Найчастіше функцію дидактичної казки виконують короткі мультфільми, сюжет яких – простий і нехитрий і відтренує єдину навичку.
До речі, дидактичні казки бувають і для дорослих людей (наприклад, про необхідність користуватися презервативами), але дидактичні казки для дорослих менш поширені через те, що дорослі люди вже досить скептично ставляться до спроб «розворушити їх» шляхом невигадливої ​​наочної агітації в стилі. вулиці сезам».
Дитина – зовсім інша справа. Будь-яке рутинне і найнудніше для нього заняття наповнюється неземним чаклунством і змістом, якщо про цю рутинну річ розповісти відповідну казку, «ожививши», «одушевивши» предмети і процеси, що задіяні в ній.
Другий тип казок. Психологічна казка – трохи складніше і одночасно – трохи простіше. Психологічна казка – це будь-яка авторська історія, що містить вигадку. У цьому полягає її простота. Але водночас психологічна казка має на меті вплинути на особистісний розвиток слухача шляхом передачі важливої ​​інформації в яскравому метафоричному вигляді. У цьому складність.
Тож чим відрізняється дидактична казка від психологічної? Так, власне, лише тим, що перший тип казки концентрується на навчанні корисним навичкам, справам, діям, побутовій стороні життя.
А психологічна казка повністю прибирає побут зі своїх цілей і завдань. Психологічна казка не вчитиме Вас – як заварити свіжий чай до маминого приходу. Психологічна казка не розповідатиме, як переходити вулицю і як надути кульки до дня народження друга.
Але вона зосередиться на психологічній стороні всіх цих процесів. Вона зосередиться на ОСОБИСТИЙ РОЗВИТОК слухача і пояснить йому – навіщо любити маму, навіщо любити своїх друзів і навіщо взагалі берегти своє молоде життя.
Тобто психологічна казка «бере ширше». Людина, яка зрозуміла, що маму треба любити, може тепер сама придумати кілька справ, окрім заварювання чаю. Людина, яка зрозуміла, навіщо потрібно берегти своє молоде життя, зрозуміла це не тільки у випадку переходу вулиці.
Третій тип казок. Психокорекційна казка Психокорекційні казки вигадуються і розповідаються з метою надати м’який вплив на поведінку та установки людини – як дорослої, так і дитини. Спочатку у такій психокорекційній казці демонструється неефективний та непродуктивний стиль поведінки, а потім пропонується альтернатива.
Події, що відбуваються з героями психокорекційної казки, можуть бути схожі на події звичайного життя, а можуть звучати як дещо абстрактні метафори.
Ось, наприклад, візьмемо всім відому казку про крихту Єнота. Коли він скалив і кривлявся, дивлячись у струмок – йому здавалося, що в струмку живе чудовисько. Але як тільки він вирішив усміхнутися струмком, замість чудовиська в струмку з’явився добрий і симпатичний друг. Тут мова йде про важливість посмішки при зустрічі зі світом – дуже схоже на події звичайного життя.
А ось психокорекційна казка, що звучить як складніша і абстрактніша метафора.
«Йде Вовк лісом – сумно-сумний і плаче. Назустріч йому Зайченя. «Що ти плачеш, вовку?» – Запитує Зайченя. «Ніхто мене тут не любить» – відповідає йому Вовк – «іду жити в інший ліс».
“А свої страшні зуби ти з собою береш?” – Запитує Зайченя»
Казки такого, другого типу потребують обговорення та прояснення. Тут важливо дати висловитись першому – тому, хто цю казку слухав. Дуже часто думка психотерапевта може розходитися з думкою слухача. Тоді спільними зусиллями вони вигадують той варіант казки, який би влаштував обох.
Четвертий тип казок. Психотерапевтична казка – це перлина в короні казкотерапії. Ці казки мають найбільшу силу впливу, вони повинні бути глибокими, красивими і мудрими. Теми, які торкаються в психотерапевтичних казках – ставлення людини до себе, до світу взагалі й іншим людям. Мета психотерапевтичної казки – надати своєчасну підтримку, позбавити страждань, допомогти у проблемній життєвій ситуації, вилікувати психоемоційну травму. Найчастіше до створення психотерапевтичних казок використовується арсенал релігійних духовних притч.
Я пропоную всім, хто цікавиться цим типом казки в першу чергу звернутися до буддійських джатак, а також маловідомих казок Андерсена.
Ну і, нарешті,
П’ятий тип казки. Медитативна казка Медитативна казка – найскладніша. Її під силу створити та розповісти (отримавши потрібний ефект від слухацької аудиторії!) лише тим, хто обдарований понад даром оповідача, бояна, скальда, аеда, акина, Шахерезади… ну, загалом, дорогу цю здолає той, хто «у своїх» минулих життях», мабуть, розповідав історії королям і пастухам, кого запрошували до палаців і до нічного багаття, і той, хто вже в цьому житті, в далекому дитинстві доводив до крижаного жаху сусідів по ліжках на мертвому годині в піонертаборі, і кому не становитиме. праці, тримати в напрузі слухацьку аудиторію, розповідаючи загалом якусь спонтанну брехню…
Отже, що потрібно від медитативної казки:
1.Створення насиченого емоційного стану у слухачів
2.Створення яскравих казкових образів, які легко зможуть візуалізувати навіть ті, хто візуалізувати не вміє.
3. Розмова з несвідомим.
4.Глибоке занурення слухає казковий процес.
Чого не потрібно від медитативної казки:
1.від неї потрібно мати чіткий і ясний сюжет.
2.Суворий початок і зрозумілий кінець.
Медитативна казка працює з юнгівськими архетипами. А ви знаєте, яка головна ознака того, що перед нами – юнговський архетип? Головна ознака – нічого не зрозуміло!
Тому, чим туманніше і «божевільне» будуть завихрення сюжету в медитативної казці, тим ближче до Юнга.
На що потрібно орієнтуватися, намагаючись написати медитативну казку? Орієнтуйтеся на сни, якщо Вам сняться складні, багатоступінчасті сновидіння – то почніть з їхнього художнього переказу.
Медитативні казки найкраще працюють тоді, коли їх слухають у спеціально створених умовах, що сприяють а) релаксації та б) нагнітання певних психоемоційних станів.
Навіщо розповідають медитативні казки? Медитативна казка зазвичай є прологом, настроєм до психотерапевтичного сеансу.
Однак вона може виконувати і самостійну функцію – піднімати «нагору» матеріал Несвідомого, який потрібно відпрацьовувати, пробуджувати особистісний потенціал людини, бути підказкою до ухвалення самостійного рішення.
У цьому сенсі мені дуже подобаються короткі казки Толкіна та збірка казок Джоан Роулінг «Казки барда Бідля».
Хоча… медитативні казки – це мій улюблений жанр, якому я віддаю неприховану перевагу і у зв’язку з цим хочу попередити: скарбниця, де зберігаються медитативні казки, аж ніяк не вичерпується Толкіном і Роулінг. Шукайте і знайдете.

Олена Назаренко

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
Арт-терапія / Психологічний інструментарій та інвентар / Психологічний малюнок
Арт-терапія / Поради психолога / Психологічний малюнок
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній