Терапевтическая влюблённость

 

Каждый человек, самостоятельно или тогда, когда жизнь заставит об этом подумать в неизбежности самосознания, ставит себе вопрос: «Что я выбираю в этой жизни?».
Мои результаты — это иллюзия или реальность?
Что мне нужно в отношениях — страх или любовь?
Кто я и почему я такой?
Спящий или пробуждённый в реальности этого Мира?
Страдающий или наслаждающийся всеми вызовами судьбы?

И когда это не очень ясно, происходит так называемая психотерапевтическая влюблённость, которая заставляет человека чувствовать так, как он никогда ещё не ощущал себя.
Если сказать о процессе, то это похоже на вскрытие жилы драгоценного камня. Сначала убирают десятки тонн так называемой пустой породы, за которой прячется тонкая прожилка драгоценного камня. И вот тут наступает самое интересное.
Так и терапевтическая влюблённость снимает с нас слой пустого однообразного бытия, без сильного чувствования, и вскрывает жилу собственной драгоценной души. Развивая метафору, что связана с добычей драгоценного камня, мы оказываемся перед новым выбором: «Что делать дальше?».
Обычно очень аккуратно снимают слой драгоценного камня с пустой породы и уже в мастерских долго и бережно извлекают самый выгодный образ драгоценного камня.
Как Вам метафора?
Думаю, в этом кроется и ответ, почему в практике психотерапевтов так много случаев, связанных с терапевтической влюблённостью. Так как в кабинете психолога из ещё необработанного материала ограняется лучший вариант себя, который удалось добыть через те чувства, что были пережиты.

Ну а дальше выбор за клиентом: делать себе украшения с этой драгоценностью и радовать себя или спрятать в дальний ящик и забыть почти навсегда.

Надеюсь и Вам понравилась эта метафора!
Дайте знать в комментариях о своих мыслях, идеях и рассуждениях.

@ Виктория Назаревич 2021

………………………………………………………………………………………………………………………………

Терапевтична закоханість 

Кожна людина, самостійно або тоді, коли життя змусить про це подумати в неминучій самосвідомості, ставить собі запитання: «Що я вибираю в цьому житті?».
Мої результати — це ілюзія чи реальність?
Що мені потрібно у взаєминах — страх або любов?
Хто я і чому я такий?
Я сплю чи вже прокинувся для реальності цього світу?
Я страждаю або насолоджуюся всіма викликами долі?

І коли це не дуже ясно, відбувається так звана психотерапевтична закоханість, яка змушує людину почуватися так, як ніколи до цього.
Якщо сказати про процес, то це схоже на добування дорогоцінного каменю. Спочатку прибирають десятки тонн так званої порожньої породи, за якою ховається тонка прожилка дорогоцінного каменю. І ось тут настає найцікавіше.
Так і терапевтична закоханість знімає з нас шар порожнього одноманітного буття, без сильного відчуття, і розкриває власну дорогоцінну душу. Розвиваючи метафору, що пов’язана з видобутком дорогоцінного каменю, ми опиняємося перед новим вибором: «Що робити далі?».
Зазвичай дуже обережно знімають шар дорогоцінного каменю з порожньої породи і вже в майстернях довго та дбайливо створюють найвигіднішу форму дорогоцінного каменю.

Як Вам метафора?
Думаю, в цьому й приховано відповідь, чому в практиці психотерапевтів так багато випадків, пов’язаних з терапевтичною закоханістю. Оскільки в кабінеті психолога з ще необробленого матеріалу формується кращий варіант себе, який вдалося добути через пережиті почуття.

Ну а далі вибір за клієнтом: робити собі прикраси з цієї коштовності й радувати себе або заховати у далеку шухляду й забути майже назавжди.

Сподіваюся і Вам сподобалася ця метафора!
Повідомте в коментарях про свої думки, ідеї та міркування.

@ Вікторія Назаревич 2021 

 

Send this to a friend
e-mail: psiart.rivne@gmail.com
тел. 097-66-98-259, 063-68-17-881, 067-73-17-265

    Отправьте сообщение