Психосоматика, мозок та арт-терапія

Психосоматика, мозок та арт-терапія

Багато хто вже знає, що психосоматика — явище складне, багатофакторне та неоднозначне. Більшість класичних лікарів часто відправляють своїх пацієнтів до психологів та психотерапевтів, усвідомлюючи факт марності лікування у загальноприйнятих протоколах. Моя практика психолога (25 років) дає мені можливість висловлювати сумнівні думки, які потребують емпіричного доказу, але водночас важливі осмислення практик психологів психосоматичного профілю. І сьогодні хочу позначити свої спостереження щодо болю.

Мозок — чудовий союзник психолога чи його найсильніший ворог. Він влаштований так, що постійно оцінює сигнали, що надходять до нього, вирішуючи, наскільки серйозною є небезпека і чи слід вживати негайних заходів. Так, якщо психолог своїми питаннями чи пропозиціями творчого акту входить на небезпечну територію, вам дадуть знати болем чи його легкою формою – дискомфортом у зміні стану.

Отримавши тривожний сигнал, мозок негайно намагається відповісти на головне запитання: “А наскільки це справді небезпечно?”. І якщо небезпечно, клієнт точно не зможе зрозуміти те, що бачить чи відчуває у своєму малюнку чи творчому продукті, та виставить біль на захист цілісності. Отже, він не має готовності жити з новою реальністю. Тому мій підхід в арт-терапії — радість та інтерес, через ці емоції набагато легше проникнути у приховані системи та активувати їх невимушеним способом, без пробивання захисних систем. Інтерес сильніший за біль. Безліч важливих стимулів у нашому мозку не залишає місця для реакцій больовим синдромам. Коли ми в ейфорії цікавого, мозок вибирає насолоду, а не страждання. Думаю, ви це знаєте: коли ми захоплені, нам не боляче.

В оцінці ситуації наш центральний процесор користується всією наявною у нього інформацією: від суб’єктивної, що виходить з нашого минулого досвіду, до об’єктивної, одержуваної від усього комплексу фізичних і хімічних параметрів організму. Наш досвід – універсальна енциклопедія наших автоматизованих реакцій – забезпечує нам формат індивідуального сприйняття світу та, як наслідок, реагування на нього. Таким чином, подія чи навіть спогад про неї може викликати множинну больову реакцію, часто голови.

Отримавши сигнал, мозок відправляє “вказівки” нервовим закінченням про те, як їм поводитися. Тому в арт-терапії ми часто зустрічаємо різні форми різного психосоматичного реагування на матеріали. Ось кілька прикладів: від роботи з глиною нудить глина дуже фізичний матеріал, і часто можна припустити, що у людини були болі, пов’язані з порушеннями меж його фізичного тіла; від фарб паморочиться голова – адже вони нестійкі та динамічні, їх складно утримувати під контролем. Такий аспект реагування може дати психологу інформацію, що біль у клієнта лише форма самоконтролю, зручна і зрозуміла йому. І таких спостережень — безліч у практиків арт-терапії. Але ми знаємо, якщо є один механізм, отже, є його зворотний бік, коли процес творчості знімає та мінімізує прояви фізичного болю.

Більше про психосоматику та арт-терапію — на нашому освітньому проекті. Восени цього року набір нового потоку.
Рада пізнавати таємниці людини та її творчості разом з вами.

©️Вікторія Назаревич 2021

Телефонуйте, щоб отримати місце в групі — 0976698259

Психосоматика, мозок та арттерапія

Багато хто вже знає, що психосоматика — явище складне, багатофакторне та неоднозначне. Більшість класичних лікарів часто відправляють своїх пацієнтів до психологів та психотерапевтів, усвідомлюючи факт марності лікування у загальноприйнятих протоколах. Моя практика психолога (25 років) дає мені можливість висловлювати сумнівні думки, які вимагають емпіричних доказів, але водночас є важливими для осмислення практик психологів психосоматичного профілю. І сьогодні хочу озвучити власні спостереження про біль.

Мозок — чудовий союзник психолога чи його найпотужніший ворог. Він улаштований так, що постійно оцінює сигнали, які надходять до нього, вирішуючи, наскільки серйозною є опасность і чи варто вживати негайних заходів. Так, якщо психолог своїми питаннями чи пропозиціями творчого акту входитиме на небезпечну територію, вам дадуть знати болем чи його легкою формою – дискомфортом через зміну стану.

Отримавши тривожний сигнал, мозок негайно намагається відповісти на головне питання: “А наскільки це все справді небезпечно?”. І якщо небезпечно, клієнт точно не зможе зрозуміти те, що бачити чи відчуває у своєму малюнку чи творчому продукті, і виставити біль на захист цілісності. А значить, у нього немає готовності жити з новою реальністю. Тому мій підхід в арт-терапії — радість та інтерес, через ці емоції набагато легше проникнути у сховані системи та активувати їх невимушеним способом, без пробивання захисних систем. Інтерес сильніший за біль. Безліч важливих стимулів у нашому мозку не залишає місця для реакцій больових синдромів. Коли ми в ейфорії цікавого, мозок вибирає насолоду, а не страждання. Думаю, ви це знаєте: коли ми чимось зацікавлені, нам не боляче.

В оцінці ситуації наш центральний процесор користується всією наявною у нього інформацією: від суб’єктивної, що виходить із нашого минулого досвіду, до об’єктивної, що получена від усього комплексу фізичних та хімічних властивостей організму. Наш досвід — універсальна енциклопедія наших автоматизованих реакцій — забезпечує нам формат індивідуального сприйняття світу і, як наслідок, реагування на нього. Таким чином, подія або навіть спогад про неї може викликати множинну больову реакцію, часто голову.

Отримавши сигнал, мозок відправляє “вказівки” нервним закінченням про те, як їм собі поводити. Тому в арт-терапії ми так часто натрапляємо на різні форми різного психосоматичного реагування на матеріали. Ось кілька прикладів: від роботи з глиною нудити — глина дуже фізичний матеріал, і часто можна припустити, що у людини були болі, пов’язані з порушеннями між її фізичним тілом; Від фарб кружляє голова — адже вони нестійкі і динамічні, їх складно утримувати під контролем. Такий аспект реагування може дати психологу інформацію, що біль у клієнта — лише форма самоконтролю, зручна та зрозуміла йому. І таких спостережень — безліч у практиків арт-терапії. Але ми знаємо, якщо є один механізм — значить, є його зворотний бік, коли процес творчості знімає і мінімізує прояви фізичного болю.

Більше про психосоматику та арттерапію — на нашому освітньому проекті. Восени цього року набір нового потоку.
Буду рада пізнавати таємниці людини та її творчості разом з вами.

© Вікторія Назаревич 2021

Зв’яжіться, щоб отримати місце в групі — 0976698259

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
Арт-терапія / Психологічний інструментарій та інвентар / Психологічний малюнок
Арт-терапія / Психологічний малюнок / Фототерапія
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній