Притча «Вихід із глухого кута»

Притча «Вихід із глухого кута»

Одного дня майстер привів свого учня до парку, розташованого біля підніжжя гори. У парку знаходився складний лабіринт з дуже високими та гладкими стінами. Дах у лабіринту був відсутній, і його переходи освітлювалися сонячним світлом.

Майстер підвів учня до входу в лабіринт і наказав йому знайти вихід . Учень плутав у лабіринті цілий день і цілу ніч, але щоразу незмінно заходив у глухий кут. Зневірившись вибратися назовні, він упав на землю і заснув.

Відчувши, як хтось трясе його за плече, учень розплющив очі. Над ним стояв майстер.

– Іди за мною, – сказав він.

Вийшовши з лабіринту, даос, не обертаючись, почав підніматися на гору. Піднявшись на вершину, він сказав:

– Подивися вниз!

З місця, на якому вони стояли, лабіринт було видно, як на долоні.

– Дивлячись звідси, ти можеш знайти шлях, що веде до виходу з лабіринту? – Запитав даос.

– Це нескладно, – сказав учень. – Потрібно тільки уважно придивитися.

– Знайди його і добре запам’ятай, – сказав вчитель.

Через деякий час вони спустилися з гори, учень увійшов у лабіринт і впевнено проминув його, жодного разу не збившись і не заблукавши.

– Чим далі ти відсторонюєшся від ситуації, чим вище над нею піднімаєшся, чим більшу поверхню охоплює твій погляд, тим простіше знайти правильне рішення !

 

Арт-бібліотерапія
Из книги: «Я АРТ»
Арт-бібліотерапія
Арт-бібліотерапія
Арт-бібліотерапія
Арт-бібліотерапія
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній