Прийняти себе, помилувати

Прийняти себе, помилувати

 

Якщо людині не вдається у житті прийняти себе, то шансу лікування не передбачається. Життя буде чим завгодно – нудьгою, вічним очікуванням чогось значущого, тортурою, суєтою та поневірянням духу, мукою постійності чи, навпаки, болем душевної чи тілесної, війною зовнішньою чи внутрішньою – але не потоком можливостей. Тут і виникає питання, яке рано чи пізно наздоганяє всіх, хто шукає себе. А чи можливо щось змінити – прийняти себе та собою прийняти саме життя? У голові відповіді питання влаштовують цілий калейдоскоп варіантів, плутаних, складних, іноді лякаючих.

Якщо я себе прийму так, як є, не зупинить це мене? Чи не перестану домагатися більшого? Чи захочу я покращувати себе чи стане все одно, і сенс змін буде повністю втрачений?

Давайте спробуємо досліджувати цю тему з прикладу нормального формування досвіду рисунка. І хочу навести для цього процесу чудову формулу Іллі Рєпіна про художників – «Спочатку художник малює просто та погано, потім складно та погано. І лише потім просто і добре». Бачу у цьому пряму аналогію із прийняттям себе. Адже продуктивно та красиво жити теж треба вчитися.

    1. Спочатку прийняти себе начебто просто, але якість від цього ухвалення дуже страждає. Приймаючи себе на цьому рівні, ми звинувачуємо інших або, що ще гірше, постійно звинувачуємо себе. Навіть якщо зустрічний перехожий намочив ноги в дощову погоду, ми відчуваємо дивне почуття провини, ніби мали вберегти його від цього конфузу. На цій стадії прийняття себе начебто зрозуміло. Часто з гіркотою ми приймаємо наслідки і абсолютно непомітно набуваємо якості нещасливої особистості – що, звісно, погано. Все, як говорив Рєпін – спочатку просто і погано. І нам справді від цього погано, хоча все дуже зрозуміло і додаткових питань до себе не виникає. Але це лише перший етап майстерності самого життя.
    2. А ось далі настає найцікавіший етап прийняття себе та життя з усіма її складовими, коли складно та погано. І повірте, відбувається саме так. Життя і сприйняття людиною самого себе набуває таких характеристик: нестабільності, незрозумілості, неоднозначності. Здається, ніби все життя – це дивний поганий жарт найвищих сил. Не ті люди, не ті почуття, не ті справи, не ті результати, не ті сили та бажання. І від цього всього відчуваєш, ніби й ти сам – не те й не таке. У цьому виникає природне питання – що робити? З досвіду багаторічної роботи надходить відповідь: робити те, що подобається. Відповідь, звичайно, здається примітивною і простою, але, безумовно, вірною. Те, що подобається – це та форма ідеальності, яка дасть можливість через активність знайти витіснені або раніше заборонені форми самопрояву, в яких є прихований потенціал.

І ось спробуємо полегшити проживання цього складного та неправильного етапу:

– необхідно дати собі достатньо часу, щоб зрозуміти свої потенційні потреби та бажання. При цьому слід пробувати найпарадоксальніші і іноді смішні методи активності;

– бути досить сміливим, щоб робити помилки та пробувати знову;

– шукати ресурс у людях, які раніше не потрапляли до кола спілкування та інтересів;

– критично оцінювати ті ситуації, події, куди виникає протестна реакція;

– Використовувати парадоксальну альтернативу;

– Дозволяти собі побути в невирішеній ситуації;

– відстежувати свої автоматичні реакції та намагатися реагувати по-іншому;

– Змінити старі звички.

Все це і безліч інших методів пошуку та прийняття себе дадуть можливість відстежити нові грані майстерності життя.

Як же творче самовираження дозволить допомогти собі в цьому процесі? Важливо:

    1. Дозволити собі вимальовувати всі переживання і тривоги, навіть якщо їм немає видимої причини.
    2. Вести листографію змін. Коли ви відчуваєте чи відчуваєте щось нове та незвичайне, важливо фіксувати це у блокноті.
    3. Створювати арт-бук, в якому через фарбу та колір ми змінюємо та часто ускладнюємо себе на цьому етапі.
    4. Вести фотографічну літопис змін через фотозображення, що мають особливе значення.
    5. Відвідувати заходи, де кожен може проявити себе.

І ось тоді, через деякий час (а це може тривати й не один рік), вдається зрозуміти: щось змінилося і життя стало простіше і ясніше, події зрозуміліші і передбачуваніші, переживання контрольовані і не поглинаючі, самотність у собі терпимо і навіть ресурсно , смисли бажані і очікувані, і кінцівка буття з усіма наслідками, що з цього випливають – теж частина життя. Як і сказав Рєпін: буде просто і добре.

©Вікторія Назаревич 2019

 

Поради психолога
Из книги: «Я АРТ»
Поради психолога / Філософія життя
Поради психолога
Поради психолога / Психологічний малюнок / Філософія життя
Навчання - онлайн / Поради психолога / Психологічний малюнок
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній