Полотно життя

Полотно життя

 

Кожна людина народжується чистим полотном. Комусь щастить більше, комусь менше, але кожен рано чи пізно ставить собі питання: «Навіщо я? Як у цьому розібратися?». Звісно, ​​історія нам підказує легкий шлях — роби те, що робили твої предки, і не треба думати, і не треба обирати. Є більше часу стати майстром, досконало опанувати те, що призначено родом. І якщо пограти з метафорою абсолютно вільно, то можна одразу зрозуміти, кому яким полотном життя стати.

Ось жінка, що обрала служіння сім’ї. Всі її думки про те, як нагодувати своїх малюків і чоловіка, і вона — неначе святкова скатертина, що накрита чудовими стравами для ситості та радості. Але з кожним днем ​​на ній все більше плям від минулих обідів, які не відпираються, і все святкувань і повсякденний її вигляд. І дуже скоро цей скатертину просто відправлять на ганчірки. І в реальному житті ми це часто можемо побачити: жінка, що віддала себе служінню сім’ї в повному обсязі, забуваючи про себе, раптом стає нікому не потрібна.

Кожен свідомо чи мимоволі стає частиною великого полотна життя. Хтось вибирає себе як хустку для втіхи, все життя підтираючи чужі сльози, або стає ковдрою для тяжко хворих, полотном для фантазій великого кутюр’є, а може, і ганчір’ям для брухту. Але я хочу поговорити про художника, творця, який малює на полотні життя.

Чи це легко? Думаю ні…
Чи це сміливо? Думаю так.

Один довго і якісно роками відшліфовував в ескізах свої вміння та малює правильно та пристойно. Всі кажуть, що він чудово малює, він профі своєї справи, він чудовий ремісник.

Такий художник легко передасть все, що бачив, і зможе в деталях відтворити кожну крихту реальності. Він майстер, але, дивлячись на картину, ми захоплюємося реальністю та, звичайно, майстерністю. А є інші художники, яких творить арт-терапія.

Вони не малюють реального – вони малюють своє. Той світ, який неможливо зазирнути і який часто реальний лише у голові творця. І тут умовно застигаєш у думках. Що ж це таке? І, дивлячись на образ, твою уяву малює цілі світи, формуючи вже твої можливі варіанти реальності. Це є творчість.

До чого я це пишу: арт-терапія — це створення власної галереї внутрішнього світу. Коли щось неясне і іноді навіть лякаюче стає видимим і відчутним. Наче кожен отримує можливість змінити вже існуюче полотно життя та перетворити його на полотно для власного шедевру – «Моє життя».

Підбираючи простір і час для творення, складаючи незрозумілі частини в загальну композицію гармонії, вибираючи палітру фарб і текстуру їхнього накладання на власне життя, ми ніби творимо нову історію себе. І досвід, що дає арт-терапія, дуже непомітно забезпечує душу силами створювати шедеври й у життєвих ситуаціях, коли вибір обмежений, і навпаки, коли стільки можливостей, що можна розгубитись та злякатися.
Ну а далі вже справа техніки: знайти гідну раму та місце, де твою картину приймуть як особливу, а не кинуть у вогнище, як мотлох, що займає місце в чужому просторі.

Саме це і уможливлює арт-терапія, створюючи унікальний досвід самотворення.

Вікторія Назаревич 2020 ©

 

 

 

Філософія життя
Из книги: «Я АРТ»
Поради психолога / Філософія життя
Поради психолога / Філософія життя
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній