Метамодернізм входить у арт-терапевтичний простір – це час творчих сумнівів, доробок свідомості постійно які у змін, власну реальність поділену на множинність чи полифуркацию.
Цей процес позначений еволюційними тенденціями та постійним зростанням, потоком інформації. Так, за даними аналітики, оновлення інформації на Землі відбувається раз на 72 дні, і, отже, нові навички розуміння клієнта арт-психологом стануть необхідною умовою якісного переходу психологічної допомоги засобами творчого проектування себе в реальність і реальності в себе.
В арт-терапевтичній інтервенції створюється організована ілюзія на аркуші паперу або в будь-якому іншому творчому полі, яка значно полегшить процес розуміння даних явищ та прийняття клієнтом прояв власної поліфуркації (множинної індивідуальності у виборах).
Усвідомлюючи нову реальність нестримною інформацією з множинною векторністю проявів, продукуються практикою правила життєтворчості, де вже немає великих істин, де закінчуються догми та зникають епохальні постулати, запрошуються нові форми внутрішніх комунікацій. Арт-терапевтичний бум цьому всьому є вагомий доказ, де в логіці метамодернізму відкидаються ідеї «для всіх», ідеї універсальності буття, змушуючи в арт-терапевтичному процесі наближатися до власного відповідального вибору внутрішніх опор для продуктивної діяльності та комфорту.
Даний період еволюційних коливань, де складно позначити мету та засоби, початок і кінець, добро і зло набуває великого значення поняття поліфуркації особистості. Н.М. Моїсеєв вказував, що адаптаційними механізмами, що забезпечують стійкість системи, що розвивається в конкретних умовах середовища, є особливі біфуркаційні механізми (bifurcation – розгалуження або роздвоєння). Але скоріше правильніше буде позначити це як поліфуркація, де проявляється безліч варіантів змін, а не два основних.
Так, цей процес дає нам визначити механізми поліфуркації особистості арт-терапевтичного клієнта.
Механізми поліфуркації забезпечують:
– тенденцію прийняття непередбачуваних змін у системі, що розвивається;
– Впізнання можливості багатоваріативності дій в умовах трансформацій середовищного контенту;
– Формування трансцендентних форм прийняття невизначеності майбутнього системи життєдіяльності.
Слід розуміти, що внутрішній світ людини буде ще складнішою системою, де вибір і рішення даватимуться з великими труднощами і сумнівами, оскільки спиратимуться на власну думку, а не на зовнішні авторитети. Поліфуркація клієнта або індивідуальна множинність істин у процесі пошуку рішень та вибору, переглядає погляд на історію, відкидаючи її лінійність, ідею завершеності та правильність зокрема. Беручи скоріше універсалізм реальності за основу дій.
Виникає питання. Що ж робити психологу, який визначає допомогу як життєтворчість у процесі вільної експресії творчого самовираження.
Спробую сформулювати кілька тез, що можуть стати орієнтирами для проведення більш ефективної арт-терапевтичної допомоги в сучасних реаліях. Не в якому, не претендуючи на істинність думки, лише створюючи діалогічний простір для роздумів.
Так, як будувати арт-терапевтичний процес з поліфуркаційним клієнтом в епоху метамодернізму:
Дані міркування лише початок екскурсу дослідження нового типу клієнта арт-психолога та потребують додаткових фактів та думок для формування системної картини ефективної допомоги, багатозначність якої потребує емпіричного підтвердження.
Вікторія Назаревич © 2019