ОЧІКУВАННЯ – обман чи надія

ОЧІКУВАННЯ – обман чи надія

 

Очікування – це одна із архаїчних установок минулого. Вона потрібна для виживання людства, але зовсім позбавлена прогностичного розуміння екзистенційної діалектики самого життя. Викорінити її неможливо, оскільки очікування – рідна сестра Віри. А Віра – це те, що тримає людину у її життєвих сенсах. Це та алогічна структура, що змушує світ продовжувати розвиток під впливом вітальних енергій самої природи; те, що рухає еволюцією та розвитком.

Зникне Віра – зникне майбутнє. Отже, очікування – це практична сторона Віри, та невидима субстанція, що отримує символічну енергію через думки, плани, ілюзії, фантазії, мрії. І вона буде рівно стільки, скільки буде людство.

Адже коли дитина чує від матері «ти в мене найкраща», а потім це очікування зникає з першим порівнянням з іншими, все стає на інший, якісніший рівень самосвідомості. І ми роками шукаємо підтвердження тому, про що говорила мама тоді, в дитинстві.

Але давайте спробуємо розібратися в цій установці, що стала актуальною причиною 70% депресій на Землі.

Очікування – це можливість майбутнього. Що очікувати від освіти: вступаючи до університету, усі вже бачать свою кар’єру, але лише 13% працюють за першою освітою. Або від колективу: приходячи до нового відділу, ніхто не шукає ворогів, але часто отримує конфлікти та ворожість. Друзі присягаються один одному у вічній дружбі, а потім навіть не вітаються під час зустрічі. Ми постійно чогось чекаємо від коханих, дітей та батьків, суспільства, світу, Бога… Називаємо це почуттям обов’язку, прихильністю, відповідальністю та іншими важливими дефініціями.
Все це, оспіване у піснях і показане у фільмах, вже стало частиною нової міфології світогляду стосунків та виживання, і досвід цих очікувань ми отримуємо з самого дитинства. Мало хто на весіллі скаже молодятам: «Бажаю вам кожен ваш конфлікт та зону нерозуміння проходити свідомо та компромісно». Ні, усі бажають абстрактного щастя. Так постійно ми потрапляємо в пастку своїх очікувань — так зручно та зрозуміло, і є кого звинувачувати, якщо щось не так.

А спочатку давайте спробуємо навчитися позначати, чого очікувати від себе.

ЦЕ МОЖЛИВО?
Пограємо у просту психологічну гру і спробуємо відповісти на низку запитань:
1. Я знаю, що чекати від себе у всіх випадках;
2. Я знаю, можу і хочу на 10 років уперед;
3. Я знаю, коли захворію від своїх невиконаних бажань;
4. Я знаю, коли полюблю іншу людину, яка компенсуватиме мої дефекти та дефіцити;
5. Я знаю, скільки грошей і чим зароблятиму в кризі;
6. Я знаю, як виховуватиму своїх дітей у безмежно вільному суспільстві, і в чому вони мене звинувачуватимуть;
7. Я знаю, хто і коли зрадить мене наступний із тих людей, яким довіряю.

Який у вас вийшов середній показник за 100%-ю шкалою? Так от, часто це не більше 25%, а 75% – воля випадку, досвіду, везіння та інших непередбачуваних факторів життя.

Ми не можемо дати відповіді, що чекати від самого себе, як будувати життя зараз, щоб розуміти, що буде. А все тому, що ми незнайомі з собою та з усіма варіантами та можливостями, а майбутнє будуємо згідно з уявленнями із середньостатистичного досвіду свого оточення. То як ми можемо очікувати щось від інших? Ми ніколи не потрапимо в їхню картину світу зі своїми очікуваннями.

Це повна ілюзія. Очікуючи, ми витрачаємо купу енергії на наші фантастичні очікування і, як наслідок, втрачаємо час, сили та можливості.

То що робити? Як не чекати на те, що тебе може зруйнувати?
І тут нам на допомогу приходять різні стратегії.

1. Дякувати за правду. За те, що не виправдовують Ваших очікувань. Адже рано чи пізно це все одно станеться, і це безцінний досвід, який заощаджує безліч ресурсів.

2. Скрупульозно домовлятися у «зоні очікування», створюючи реальні умови, а чи не ілюзорні фантазії. Чим чіткіше – тим краще.

3. Уточнювати в себе, що за соціальна роль рухає моїми очікуваннями від когось чи чогось.

4. Точнісінько розуміти: якщо там зона очікувань, там і зона потреб. Потрібно шукати, якими більш менш безпечними засобами можна задовольнити потреби.

5. Як не дивно звучить, але треба говорити про свої очікування одне від одного. Тоді є можливість утрясти всі нерівності і розуміти, що на вас чекає разом.

Очікуючи, ми часто просто чекаємо, а це про пасивність і означає контроль нашого життя не у нас.

Вікторія Назаревич 2020 ©

 

 

Поради психолога
Из книги: «Я АРТ»
Навчання - онлайн / Поради психолога / Філософія життя
Навчання - онлайн / Поради психолога / Психологічний інструментарій та інвентар
Поради психолога / Психологічний інструментарій та інвентар
Поради психолога / Філософія життя
Поради психолога / Філософія життя
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній