Она умела обнимать себя

 

Когда было холодно и страшно, зябко и зыбко, больно и непонятно, она умела обнимать себя в самых простых вещах. Глоток тёплого чая обнимал её, когда слова не могли больше быть сказаны. Тепло маминого пледа обнимало её, когда почти весь мир отвергал и игнорировал. Тёплый летний ветерок обнимал её, когда изменить уже было невозможно. Она так умело находила то, что могло её обнять, что многие просто удивлялись. Но больше всего она умела обнимать весь мир, и в этом была её самая большая сила.

Виктория Назаревич @2021, Проект «Бирюзовая Анима»

 

Вона вміла обіймати себе

Коли було холодно й страшно, волого й непевно, боляче й незрозуміло, вона вміла обіймати себе в найпростіших речах. Ковток теплого чаю обіймав її, коли слова не могли більше бути сказані. Тепло маминого пледу обіймало її, коли майже весь світ відкидав й ігнорував. Теплий літній вітерець обіймав її, коли змінити вже було неможливо. Вона так вміло знаходила те, що могло її обійняти, що багато хто просто дивувався. Але найбільше вона вміла обіймати весь світ, і в цьому була її найпотужніша сила.

Вікторія Назаревич @ 2021, Проєкт «Бірюзова Аніма»

 

Send this to a friend
e-mail: psiart.rivne@gmail.com
тел. 097-66-98-259, 063-68-17-881, 067-73-17-265

Отправьте сообщение