О чем кричит моя тревога…

 

Тревога — состояние важное и нужное, это часть архаичного образования нашего древнего мозга, что долгие годы помогала человеку выжить. Малейшие изменения в природе вызывали концентрацию внимания и обостряли наблюдательность у наших давних предков, создавая важные ментальные функции и организовывая опыт бытия. Так почему же сейчас мы так неуважительно относимся к внутренней тревоге, словно это излишество в современном мире, где каждый, но только не ты сам, эксперт по нормативности жизни?

А вот я очень ценю тревогу как сигнал. Конечно, если мы с ней никак не контактируем, то она становится чем-то вроде внутренней сигнализации, что раздражает, и тогда тревожных расстройств не избежать.

Давайте подумаем, что ценного даёт нам тревога.

  1. Это прекрасное чувство, что что-то не так. И каждый должен набраться смелости и заглянуть — что скрыто за мантией тревоги. И как арт-терапевт я, конечно, предлагаю это ввести в образ. Представьте, что за этим плащом тревоги есть супергерой, и он хочет спасти вас. Дайте себе честный ответ, от чего вас хочет спасти ваша тревога.
  2. Состояние тревоги нас прекрасно организовывает. Думаю, многие, как только накатывало чувство тревоги, инстинктивно повышают активность, делая уборку и организовывая пространство. И это тоже последствия нашего коллективного опыта: не можешь убежать — готовься к бою. Разве не мудро всё организовано в этом Мире? И, возможно, когда наступает приступ тревоги, важно подумать, где у тебя хаос, который может стать готовностью для будущего. Тогда есть смысл сесть и просто описать важные дела для предстоящего будущего. У вас в голове всё станет на свои места, и тонкое место, что выдает тревогу, будет обнаружено.
  3. Тревога — удел умных, об этом много сказано. Чем человек умнее — тем сложнее его чувственная система контакта с реальностью. И тревога — это странная, но очень эффективная форма самомотивации, заставляющая нас искать новые пути выхода из тревожной ситуации. Для того чтобы использовать это в благих целях, рисуйте фантастические сценарии или комикс истории по выходу из тревоги. Гарантирую, они Вас удивят вашей смелостью. Ведь за тревогой часто скрыта рациональная смелость!

Пробуйте на свои чувства и состояния смотреть как на союзников, а не врагов. Меняйте тактику общения с ними на творческий союз. Если сложно — ждём Вас на наших проектах и программах в рамках образовательного портала «Арт-психология».

Если данная информация была полезной — дайте нам знать и поделитесь с тем, кому это будет полезно. Давайте помогать друг другу в условиях тотальной неопределённости, что и приводит к постоянной фоновой тревоге.

@ Виктория Назаревич 2021

Больше — на сайте nazarevich-art.com

………………………………………………………………………………………………………………………………

Тривога — стан важливий і потрібний, це частина архаїчного утворення нашого мозку, що довгі роки допомагала людині вижити. Найменші зміни в природі викликали концентрацію уваги й загострювали спостережливість наших далеких предків, створюючи важливі ментальні функції та організовуючи досвід буття. То чому ж зараз ми так нешанобливо ставимося до внутрішньої тривоги, немов це надмірність у сучасному світі, де кожен, але тільки не ти сам, є експертом з нормативності життя?

А от я дуже ціную тривогу як сигнал. Звичайно, якщо ми з нею не контактуємо, то вона стає чимось на зразок внутрішньої сигналізації, що дратує, і тоді тривожних розладів не уникнути.

Поміркуймо, що цінного дає нам тривога.

  1. Це прекрасне почуття, що щось не так. І кожен повинен набратися сміливості й зазирнути — що приховано за мантією тривоги. І як арттерапевт я, звичайно, пропоную це ввести в образ. Уявіть, що за цим плащем тривоги є супергерой, і він хоче врятувати вас. Дайте собі чесну відповідь, від чого вас хоче врятувати ваша тривога.
  2. Стан тривоги нас прекрасно організовує. Думаю, багато хто, відчувши тривогу, інстинктивно підвищує активність, роблячи прибирання й організовуючи простір. І це теж наслідки нашого колективного досвіду: не можеш втекти — готуйся до бою. Хіба ж не мудро все організовано в цьому Світі? І, можливо, коли стається напад тривоги, важливо подумати, де в тебе хаос, який може стати готовністю для майбутнього. Тоді є сенс сісти й просто описати важливі справи для найближчого майбутнього. У вас у голові все стане на свої місця, і тонке місце, що видає тривогу, буде виявлено.
  3. Тривога — доля розумних, про це багато сказано. Що розумніша людина — то складнішою є її чуттєва система контакту з реальністю. І тривога — це дивна, але дуже ефективна форма самомотивації, що змушує нас шукати нові шляхи виходу з тривожної ситуації. Для того щоб використовувати це в добрих цілях, малюйте фантастичні сценарії або комікс історії про вихід з тривоги. Гарантую, вони здивують Вас вашою сміливістю. Адже за тривогою часто прихована раціональна сміливість!

Спробуйте на свої почуття й стани дивитися як на союзників, а не ворогів. Змінюйте тактику спілкування з ними на творчий союз. Якщо складно — чекаємо Вас на наших проєктах і програмах у межах освітнього порталу «Артпсихологія».

Якщо ця інформація була корисною — дайте нам знати і поділіться з тими, кому це буде корисно. Допомагаймо одне одному в умовах тотальної невизначеності, що і призводить до постійної фонової тривоги.

@ Вікторія Назаревич 2021

Більше — на сайті nazarevich-art.com

Send this to a friend
e-mail: psiart.rivne@gmail.com
тел. 097-66-98-259, 063-68-17-881, 067-73-17-265

Отправьте сообщение