Ми часто довго виношуємо свої бажання, навіть не приступаючи до їхньої реалізації. Наче це бажання — Грааль зі святою водою, і ми його не варті чи нам не можна.
Тисячі разів бачила це у своїх клієнтів, які наче ходять колами навколо свого бажаного життя. Що це за механізм і чому так відбувається? Цей механізм можна звести до кількох векторів:
1. Досвід реалізації бажаного у дитинстві. Якщо дитині ховали всі мрії, вона так само робитиме і сама, вже у дорослому житті. Проста фраза мами у відповідь на бажання дитини «Ти обійдешся і без цього» стає матрицею у її свідомості та в майбутніх бажаннях.
2. Страх, що буде гірше. Цей страх — один із найсильніших, оскільки його основою є стабільність. А стабільність — це базовий стан, якого прагне людина. Але ми дуже часто перебуваємо в пастці стабільності: адже якщо ми маємо ідею, то вона призведе до ще більш стабільної ситуації, а якщо не реалізуємо — то до логічного руйнування з метою розвитку самого життя.
3. Деструктивне ставлення до часу. Дуже цікавий феномен “ще не час для реалізації цієї ідеї”. Але що ти зробив сьогодні, щоб цей час настав? Тільки чекати – це просто вбити свою ідею чи бажання. Потрібно діяти, нехай повільно, але постійно.
4. Самозаборона реалізації ідеї. Думки про те, що не вийде, це гаразд. Але при цьому нічого не робити – це смерть. Робити і розуміти, що може не вийти — це найвірніше рішення, це найцінніший досвід. Досвід успіху! А чи не досвід поразок.
5. Бажання отримати все і відразу знищує безліч ідей. Але будь-яка ідея чи бажання проходить кілька етапів: зародження, підготовка до реалізації, активні дії, прояв ідеї, розвиток ідеї. Інша логіка – інший результат!
6. Чужа ідея або феномен “як у всіх” – це початковий шлях до провалу. Ми всі настільки різні та цікаві, що у кожного є потенціал на своє та унікальне. А от якщо ми хочемо не своє, то й отримуємо випробування, у яких нас навчають зрозуміти своє. Це складний шлях. Можливо, легше відразу знайти свої ідеї та свої бажання.
7. Віра творить чудеса. Це та частина, без якої неможливо жити, а творити ідеї й поготів. Адже світу і так добре без ваших ідей. Але якщо ми щиро віримо, що з її реалізацією самі станемо щасливішими, то і Світ піде нам назустріч. Я не вірю у невдачі, це просто погано організована система підготовки реалізації ідеї.
Тому треба творити діяння та народжувати ідеї, адже тільки так світ продовжуватиме жити!
PS Всім, хто сумнівається, присвячується
Вікторія Назаревич 2020