Амарантовий – колір, близький до пурпурового,
фіолетовому. Від назви рослини амарант, оксамитник, оксамит, півнячий гребінь (щирець – червона трава). Або ж колір деревини рожевого дерева, бузково-рожевий, світло-ліловий.
Аделаїда – відтінок лілового. За іншими джерелами,
– темно синій. У 40-50-х роках ХІХ ст. вживалося у пресі: зустрічається у Тургенєва ( ” кольору аделаїда, чи, як кажуть, оделлоїда ” ) і Достоєвського.
Пекельне полум’я – фіолетовий відтінок червоного. Або перламутрово-червоний.
Бериловий – за назвою берила, прозорого зеленувато-блакитного каменю.
Берлінська блакить – художній термін. До її винаходу у 1704 році світ не знав яскравих синіх кольорів. Все виглядало тьмяно, блідо – загалом, зовсім не блакитно. З винаходом цієї фарби естети дозволили собі сині стіни та меблі.
Бланжевий або планшевий (від фр. blanc – білий) – кремовий відтінок білого. У Даля – тельний, тобто. тілесний колір.
Брауншвейзька зелень – складний синьо-зелений відтінок, бірюзово-зелений.
Брістольський блакитний – яскраво-блакитний.
Вікторіанський червоний – англійська класика. Популярним цей колір став не за королеви Вікторії, а набагато раніше, за Єлизавети, яка віддавала перевагу темній помаді і рум’янам, які контрастували з блідим кольором її обличчя.
Винний – жовтувато-червоний.
Закоханої жаби – зеленувато-сірий.
Вощаний – колір воску, від жовто-сірого до янтарно-жовтого.
Вороне око – чорне. Його рекомендували для модних фраків. Досягти цього відтінку можна було, використовуючи лише високоякісну вовну
Гавана – сірий з відтінком коричневого.
Гороховий – сірий або брудно-жовтий.
Геліотроповий – кольори геліотропу (каменю), темно-зелений з плямами червоного або жовтого кольору. Або ж як квітка геліотропа, сірувато-лілова.
Гуммігут – яскраво-жовта фарба. Робилася на основі соку рослини камбоджу гута із острова Цейлон. Цей колір любив зокрема англійський художник Рейнольдс. В інших країнах гуммігут прийнято називати «драконовою кров’ю».
Діти Едуарда – відтінок рожевого.
Дикий – сірий.
Жандарм – відтінок блакитного. Слово з’явилося наприкінці ХIХ ст. завдяки кольору жандармської форми.
Жирафовий – жовто-коричневий.
Жонкілевий – колір нарциса.
Зекрий – темний, світло-синій, сизий.
Переляканої миші – відтінок сірого.
Юдина дерева – яскраво-рожевий.
Кашу – синій, або яскраво-червоний, або тютюновий.
Кубовий (індиго) – синій, від назви рослини куб.
Куропаткині очі – світло-червоний.
Лані (від назви тварини) – жовтувато-коричневий.
Жаби в непритомності – світлий сіро-зелений.
Маджента – яскраво-червоний.
Маренго – чорно-сірий. Саме такого кольору були штани Наполеона, який зі своєю армією 1800-го розгромив австрійські війська в італійському містечку Маренго.
Маркізи Помпадур – відтінок рожевого.
Ведмежий (він же ведмежого вушка) – темно-каштановий відтінок коричневого.
Московська пожежа – схожа на колір давленої брусниці.
Накаратовий – відтінок червоного, “спекотний”.
Наварінського полум’я з димом (або диму з полум’ям) – модний колір сукна, який з’явився після перемоги росіян над турками в Наваринській бухті 1827-го.
Пальовий – рожево-бежевий відтінок жовтого, від франц. paille – “солома”.
Паризького бруду – брудно-коричневий колір. З’явилося після знайомства публіки з нарисами Луї-Себастіана Мерсьє “Картини Парижа”.
Парнаська троянда – відтінок рожевого з фіолетовим відливом.
Павука, що замишляє злочин – темний відтінок сірого.
Плавий – світло-жовтий.
Прюнелевий – відтінок чорного, колір стиглої ягоди.
Сизий – колір голуба, після просто синій.
Силковий – блакитний, волошковий.
Синьо-червоний – темно-фіолетовий.
Синетний – церковне слово, що означає “суцільно синій”.
Синій – із синім відливом.
Похмурий-коричневий відтінок сірого, брудно-сірий.
Соловий – сірий. За цим кольором названо соловейка.
Сольферіно – яскраво-червоний. Названий на честь битви при Сольферіно в австро-італо-французькій війні.
Сомо – рожево-жовтий. Зустрічається у “Війні та світі”.
Танго – помаранчевий з коричневим відтінком.
Таусин – синій, від слова “павлин”.
Фісташковий – брудно-зелений.
Фрез – колір розчавленої суниці.
Шарлах – яскраво-червоний.
Шмальтовий – блакитний, від назви фарби, яку робили із товченого синього скла (смальти).
Яхонтовий – червоний, фіолетовий або темно-блакитний.