Міфи про арт-терапію

Міфи про арт-терапію

26_thumb_80 (186x140, 5Kb)

Арт-терапія — один із центральних напрямів психотерапії, відомий тією чи іншою мірою навіть людям далеким від психології. Арт-терапія популярна й у нашій країні. Але при цьому вона оточена великою кількістю міфів.

МІФ 1
Творчість сама собою вже арт-терапія.

Цілі і завдання тут такі самі, як і в будь-якого іншого психотерапевтичного напряму — робота з конкретним запитом клієнта. “Просто помалювати” – це тільки помалювати і нічого спільного з психологією не має. В арт-терапії малювання – це спосіб вирішення конкретної проблеми.

Арт-терапія передбачає обов’язкову присутність арт-терапевта, який займається процесом, що відбувається з клієнтом. Тому те ж малювання коміксів чи гра на скрипці в домашніх умовах — заняття, безумовно, похвальне, але до арт-терапії не має відношення. Інакше довелося б говорити, що всі художники самі із собою займаються арт-терапією, а балерини — танцерухової терапією… Сила мистецтва, безумовно, лікувальна — але саме собою воно арт-терапією не є. Сальвадор Дали ось, скільки не малював, психологічно благополучніше не став.

МІФ 2
Арт-терапія – це коли малюють.

Однак арт-терапія незмірно ширша, і до неї відносяться різні напрями в творчості. Крім роботи з малюнком це ліплення, музикотерапія, бібліотерапія («бібліо» — книга), казкотерапія, викладання мозаїки, робота з фотографією, створення ляльок (найрізніших — маріонеток, оберегів), танцетерапія та багато іншого.

МІФ 3
В арт-терапії обов’язково щось вигадується.

Необов’язково створювати нові твори можна використовувати вже готові. Наприклад, у музикотерапії клієнт може слухати твори класиків – Моцарта, Баха, а в бібліотерапії – читати уривки з творів, де герой переживає схожу ситуацію та почуття – і йому стає легше («не я один такий»).

МІФ 4
Потрібно мати здібності до арт-терапії.

Насправді кожна людина має здатність до творчості, вона подібна до вміння дихати і супроводжує нас все життя. Інша справа, що воно в нас задавлене, звідси й виникає безліч проблем. Адже поки людина зберігає здатність до творчості, гнучкість, вона легко і швидко вирішуватиме будь-які труднощі — згадайте Остапа Бендера! Для творчої людини безвихідних ситуацій немає — у крайньому випадку вона, як Штірліц в анекдоті, вийде через вхід.

Тому завдання арт-терапевта не у тому, щоб навчити клієнта творчості, а тому, щоб цю творчість розбудити. У нас усіх таяться просто криниці креативності, яку ми майже не задіємо. Коли ми були дітьми, то і малювали, і співали, і танцювали… А тепер кажемо: «Я не вмію», «У мене не вийде», «Немає здібностей»… На жаль, суспільство пригнічує креативність, і в міру дорослішання вона в дитині згортається клубочком і засинає. В окремих особливо важких випадках навіть впадає в летаргічний сон. І, через роки, раптом прокидається в кабінеті арт-тетрапевта і каже: «А? Що? Хто мене кликав? Я тут!” Тепер клієнт дивиться на свою проблемну ситуацію іншим поглядом — творчим. Від одного цього проблеми не наважилися — але їх уже легше вирішувати.

МІФ 5
Якщо клієнт танцюрист, йому треба займатися танцетерапією, а якщо музикант музикотерапією.

Якраз навпаки. Арт-терапія працює з усіма клієнтами, єдиний виняток — людина не має бути професіоналом у цій сфері діяльності. Тому що в іншому випадку він піде за вивченими шаблонами, творитиме «як треба», а не слідувати за собою.

Це не означає, що професіоналу не показана арт-терапія взагалі: просто з балериною можна ліпити з глини, а зі скульптором зайнятися казкотерапією.

МІФ 6
Арт-терапія – повна свобода. Клієнт робить все, що хоче і як хоче.

Почасти це правда, клієнт у творчості вільний… у межах, заданих терапевтом. Тобто він може давати конкретні завдання: «Намалюй свій сон», «Виліпи свою образу» тощо. буд. Все-таки це психотерапія, а не гурток «Умілі ручки».

МІФ 7
У арт-терапії використовуються будь-які інструменти творчості.

Так, репертуар тут дуже широкий – можна ліпити і з глини, і з пластиліну, малювати фарбами, пастеллю, сангіною… Але! Специфіка кожного інструмента має своє глибинне значення для несвідомого. Працюючи з цим інструментом, ми ніби відправляємо несвідомому якесь послання – свого роду імейл. Наприклад, глина легко змінює свою форму, і це імейл «Все можна змінити». А ось за ручкою та фломастером перемалювати не можна, це імейл «Нічого не змінити». Ось тепер уявіть: до вас прийшов клієнт зі словами: “У мене все погано!” І якщо ви дасте йому малювати фломастерами, то цим це підтвердіть: «Так, у тебе все погано, і ти нічого не зміниш». А ось текуча фарба скаже: “Ну, нічого страшного, все ще може змінитися …”

МІФ 8
Будь-який психолог може займатися арт-терапією.

Так, якщо він пройшов спеціальну підготовку. Арт-терапія — це не так просто, як здається — попросив клієнта намалювати картинку, сказав наприкінці: «Молодець, як гарно» — і все. Арт-терапії навчаються спеціально та додатково. Тож якщо ви надумали піти до арт-терапевта, то не соромтеся уточнити, де він проходив підготовку та скільки годин у його сертифікаті. Диплом про базову психологічну освіту не має на увазі знання арт-терапії, так само як шкільний атестат не гарантує вільне знання іспанської мови.

ЗАВДАННЯ НА ДІМ
Як ми вже говорили, арт-терапія здійснюється не самостійно, а лише у взаємодії із арт-терапевтом. Проте, як виняток, є техніки, які можна робити самостійно. Наприклад, це так звана робота із мандалою.

Мандала – дуже сильний глибинний символ. Працюючи з нею, ми відновлюємо нашу цілісність — стабілізуємо психологічний стан, самозцілюємося. Тож «у хвилину життя важке» цілком можна застосовувати наступну техніку.

Візьміть аркуш формату А3 (можна і А4), перетворите на квадрат. І намалюйте велике чорне коло так, щоб до країв залишалося 1,5 – 2 см – можна просто обвести відповідну тарілку чорним олівцем. Мандала вже готова і тепер ви можете її розфарбувати. Жодних обмежень немає — малюєте так, як хочеться, і те, що хочеться. Можна малювати в колі – можна за його межами, можна і там, і там… Єдине обмеження – як уже говорилося, не користуйтеся фломастерами та ручками. А ось крейдою, фарбами — малюйте на здоров’я, скільки хочеться.

Обмежень за часом теж немає – процес може вас захопити. Сигналом про закінчення є лише ваше внутрішнє відчуття завершеності роботи…

Така, здавалося б, проста техніка має потужний лікувальний ефект. Тому з мандалою можна працювати досить регулярно у скрутні періоди життя, а також у разі виникнення якоїсь проблеми. Тоді ви можете просто налаштуватися на ситуацію, що турбує вас, а після цього приступити до розфарбовування мандали. Коли роботу буде завершено, то й внутрішні зміни теж відбудуться — звичайно, дива не станеться, проблема не зникне, але у вас буде більше ресурсів, щоб з нею впоратися…
http://vk.com/wall-52266130_630?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній