Коли монстри атакують

Коли монстри атакують

Це цитата повідомлення vaierijjegmenow Оригінальне повідомлення Коли монстри атакують

3T2h7XyCA18 (475x668, 25Kb)
Страхи не оминають жодного з нас. Практикуючий сімейний психолог Ірина Обухова розповіла про особливості страхів та фобій та способи з ними впоратися.

Подібно до тіні, страх невідступно слідує за нами буквально з самого народження. Деколи старші ми стаємо, тим згубніший його вплив, і ця тема у всі віки не втрачає своєї актуальності.

КАПРИЗИ ПАНІЧНИХ АТАК

Не зайвим буде сказати, що страх – річ корисна, що забезпечує виживання у нашому світі. Але він втрачає свою захисну функцію, коли стає надмірним. Варто нам потрапити в ситуацію, що нагадує якийсь давній жах, як ми негайно починаємо її проживати знову і знову, ніби перебуваємо на слідчому експерименті. У нас спостерігаються явні ознаки панічної атаки, яка може нападати і кілька разів на день. Складно повірити, але близько ста мільйонів людей у ​​світі страждає від цього лиха. Причому 75% – жінки віком від двадцяти до сорока років.

Панічні атаки можуть провокувати хронічний стрес, серйозну хворобу, сильне емоційне потрясіння (звільнення з роботи, розлучення, смерть близького) або надмірне фізичне навантаження. Приступи завжди несподівані, короткочасні (від однієї хвилини до години), проявляються прискореним серцебиттям, появою тремтіння, пітливості, болю в грудях, животі, при цьому здається, що ти задихаєшся. Такий явно виражений епізод дискомфорту, психосоматичний і, безперечно, не становить загрози життю. Але цей стан може буквально вганяти в ступор, набувати безконтрольної влади. У ці хвилини ми втрачаємо здатність міркувати здорово і хибно інтерпретуємо ці симптоми як ознаки небезпечної хвороби. Коли панічні атаки стають нормою, більшість людей замикаються в собі, стають або млявими та пасивними, або, навпаки, заводяться з півоберту. Для того, щоб боротися зі страхами, треба знати їхню природу.

ПРИРОДА МОНСТРІВ

Вроджені страхи з’являються у нас ще в утробі матері і викликаються подразниками, з якими ми ніколи не стикалися. Найсильніший переляк у нас може викликати цілковита темрява, яскравий спалах або гучний звук.

Всі ми виткані з інтроектів, від народження ми їх сприймаємо підсвідомо – заковтуємо не жуючи. Кожен може згадати щось своє: «Всі мужики своє…», «Життя – важка штука», «Завжди добре бути не може», «Спочатку думай про інших, а потім про себе», «Треба поспішати – земний шлях короткий» . І коли хлопчикам кажуть: «Треба бути сильним, перемагай себе», їх зомбують, щоб вони нічого не відчували. Ми входимо у певний сценарій, не замислюючись, і рідко хтось вибирається зі звичної колії. Негативні установки формують страхи та фобії, які можуть переслідувати нас усе життя.

Один і той самий страх у різних людей і проявляється по-різному. Одного вкусив у дитинстві собака, і він точно ніколи не принесе в будинок цуценя, а коли навіть самий добродушний пес з’явиться на горизонті, обходитиме його стороною, відчуваючи умовно-рефлекторне побоювання. А іншого ніколи ніхто не кусав, але собакам він все одно не довіряє, скрізь йому мерехтять голодні, агресивні зграї, навіть якщо їх немає і близько. І тут усе питання на порозі тривожності.
Багато хто вважає, що страх та фобія – явища одного порядку. Але це не так. За страхом зазвичай стоїть щось реальне, що справді загрожує здоров’ю та благополуччю, і це провокує людину на певні дії. Наприклад, люди, яких лякає злидні, трудяться щосили, але навіть зі збільшенням коштів на їхньому рахунку страх їх не залишає. А ось за фобіями часто стоїть зовсім щось нереальне, надумане. Є люди, яких не змусиш увійти до ліфту або спуститися в метро (клаустрофобія). Це говорить про патологію, за якою вони ховаються. Потрапляючи в небезпечне місце, вони ціпеніють, холодіють і краще стоятимуть годинами у пробці у власному авто або ходити кілометри пішки. Людині, яка страждає на фобії, важливо зрозуміти, що за цим криється зовсім інша, невирішена проблема.

Статистика говорить про те, що у світі існує близько п’ятисот фобій, серед них – страх висоти, темряви, глибини, закритого чи відкритого простору. Багато фобії викликані звичайним неврозом. Неважливо, чи боїться людина пригоріти на пожежі, запізнитися чи підхопити невиліковну хворобу – у всіх випадках реакція має невротичний характер. Як і поширена манія відмінника, коли людина постійно має бути першою.

Престижні страхи

Дивно, але й у цій тонкій сфері існує подібна ієрархія. Страхи вважаються престижними, коли вони будуються суворо службовими відносинами. Багато людей бояться всього, що може похитнути їхній авторитет, знизити статус, одним словом змінити соціальний стан. Найяскравіша реалізація цього страху – горезвісний принцип «Не висовуйся!». З цієї причини багато хто намагається не втручатися в спірні ситуації, воліючи проходити повз, не висловлюючи свою точку зору. Але слід враховувати, що така тактика може призвести до ускладнень глобальнішого порядку – недовіри до себе. До цієї ж категорії відноситься страх публічних виступів, вічне побоювання за свій зовнішній вигляд і в цілому страх перед своєю неспроможністю. Впасти у своїх очах – це найпопулярніше побоювання у категорії престижних страхів. Іноді людина роками живе під цим гнітом, чекаючи катастрофи. Світ руйнується, коли існує навіть гіпотетична можливість втратити повагу оточуючих.

XXI століття породило ще й страх перед гігантським, суєтним мегаполісом, що пожирає людину-піщанку. Людство кожне століття все далі йде від природи, від самого себе, і як наслідок множаться страхи, стаючи один дивніший за інший. З новонароджених і миттєво стали опуклими: енісофобія – страх критики, атихіфобія – страх невдачі, ергазіофобія – страх будь-якої роботи, патофобія – страх захворіти, екофобія – страх свого будинку, агорафобія – страх світу (людина перекликання валятися в ліжку за відсутності об’єктивних медичних показань для того.

…І НЕПРЕСТИЖНІ

Щодо непрестижних страхів, то їх також чимало, і вони стосуються побутової сфери. Багатьом знайомий страх павуків (арахнофобія), навіть зображень цих членистоногих, тарганів, мишей, змій та інших гадів. Люди, одержимі цим генетичним страхом, навіть вилазки на природу уникають, щоб знову не наразитися на свій кошмар. Споконвіку йде і страх перед водою, глибиною. Гіпсофобія – страх висоти – так само поширений. Причому як ізольований прояв може спостерігатися і практично здорових людей. Однак є індивіди, які відчувають неприємні емоції, ледь забравшись на табурет або дивлячись вниз навіть з другого поверху. Вони бояться зазнати запаморочення, знепритомніти і впасти вниз.

Сьогодні набирає обертів гермофобія – страх мікробів, вірусів, інфекцій та зараження в цілому. Зрозуміло, що вона не має нічого спільного з банальною гидливістю. Це хвороба нав’язливості, коли людина годинами чистить зуби, відмокає у ванній, не бажає ні до чого торкатися без рукавичок і сто разів на день миє руки. Іноді цей страх набуває відтінку жаху перед одним захворюванням, наприклад на рак – канцерофобія. У цьому випадку люди живуть лише профілактикою і постійно здають аналізи. Гемафобія, страх крові інших людей, і гематофобія, страх власної крові, – теж не рідкість. А ось фенгофобія – страх сонячних променів – поширена сьогодні менше.

БЕЗПЕЧНЕ САМОЛІКУВАННЯ

Іноді ми можемо боротися зі страхами. Наприклад, можна зважитись на експеримент і діяти шляхом провокації – свідомо посилювати всі негативні реакції. Деякі люди в безпечних умовах спеціально створюють собі страшні ситуації, допустимо встають на стілець і уявляють себе на краю скелі, причому реально, до тремтіння в колінах, або, боячись закритих просторів, все одно ходять засмагати спа-салони, де їх накривають кришкою, – І … успішно виліковуються від страхів самостійно.

У решті випадків без консультації професіонала не обійтися. Для початку в кабінеті психолога з’ясовується сама природа конкретного страху і що реально за ним ховається (так зване правило «емоцій, що злиплися»). Наприклад, часто буває так, що людина не дозволяє собі гніватися, відкрито виражати свої емоції і це почуття, природно, зганяється вже іншим чином. Важливо визначити і глибину страху: в одних це просто переляк, легкий, швидкоплинний страх, який усувається без суттєвих проблем, а в інших він нав’язливий, гострий, що переріс у фобію, де лікування потрібне більш методичне та планомірне.

ЗНИМИ ФІЛЬМ ПРО СЕБЕ

Популярна техніка роботи зі страхом – “Зміна особистої історії”. Фахівці, які вміють працювати з нею, напевно допоможуть тим, чия бацила страху з’явилася в глибокому дитинстві. Цей метод дозволяє нібито перезавантажити пам’ять, де подію, що травмує, вже не здається моторошним, і, що важливо, у майбутньому щось подібне не викликатиме у людини шквала негативу. Припустимо, якщо на дівчину в юності напав ґвалтівник на вулиці, її не врятує переїзд в інший район, а ось проходження цієї травмуючої ситуації за допомогою психолога – і тим самим її виживання – дасть свій результат.

Позбутися негативних емоцій, пов’язаних із переживанням нещодавньої екстремальної події допоможе техніка швидкого лікування фобій. Вона заснована на максимальному усуненні від страшного явища. Ви можете попросити знайомих допомогти вам і зняти фільм про себе, де проробите все те, на що раніше були нездатні, і назавжди усуньте перешкоди, які заважали. Коли фільм буде готовий – подивіться його з різної відстані. Наприклад, якщо ви боїтеся висоти, то буде ефективно побачити себе на екрані придатним до краю урвища… Спочатку уявіть, що ви дивитеся на себе з першого ряду кінозалу, потім – з останнього, а насамкінець і здалеку – з балкона.

Можна звернутися і до казкотерапії. Вона ефективна, коли клієнтом разом з терапевтом виготовляється оптимістичний фінал казки. Та й сам факт проговорення допомагає витягнути на рівень усвідомлення застарілі болячки. Зі страхами працюють різні види психотерапії: гештальттерапія, психоаналіз, арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія та інші. Робота зі страхами, фобіями та панічними атаками допоможе вам забути про них назавжди.

Ірина ОБУХОВА

Практикуючий сімейний психолог, дійсний член Європейської асоціації психотерапії (EAP) та Професійної психотерапевтичної ліги, яка об’єднує програми «У чорній-чорній кімнаті…» на Першому каналі, радіоведуча.
7y0qF_vTvt8 (530x549, 39Kb)

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
Арт-терапія
Арт-терапія / Психологічний інструментарій та інвентар
Арт-терапія / Психологічний малюнок
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній