Історія однієї мандали

Історія однієї мандали

Шановні друзі! Хочу поділитися історією одного консультування. Уявіть собі осінь. У оточуючому середовищі дозрівають соціально-економічні негаразди та домінують депресивні настрої. Люди на вулиці одягнулись у сіро-чорні кольори для гармонійного поєднання з природою. Отже, тон, мабуть, задала, можна й розпочинати.
Дівчинка, яка досить довго відчувала себе не лише негарною та нецікавою для хлопців свого віку – а вік у нею був відповідний для даних соціальних взаємодій, – вирішала, що так далі бути не може.
Одного дня постукала в кабінет психолога: «Я хочу стати яскравою та привабливою». На що у мене промайнула думка, невже вона хоче стати квіткою, щоб приваблювати власною яскравістю та різноманітністю. І тоді запитала, якою квіткою та хотіла б стати. На що дівчинка, майже не втрачаючи час на роздуми, відповіла: «Хочу бути лотосом». Мене, чесно кажучи, такий неслов’янський вибір дуже здивував.
«Лотос? Чому саме лотос? Подивіться навколо. Коли ми йдемо по вулиці, постійно зустрічаємо злі чи незадоволені обличчя, а якщо веселі, то ця веселість неприродна, а переважно під дією алкоголю, – продовжувала вона. – А лотос – це як незрозуміле світло у темряві та мороку, яке буде якщо не радувати, то хоча б дивувати людей. І можна буде побачити нову емоцію – зацікавленість та інтерес».
Розуміючи глибину світоглядних установок цієї дівчини, я запропонувала їй намалювати лотос, давши шаблон у вигляді кола на листі паперу. І через хвилин 40 отримала гарну гармонійну майже тибетську мандалу. У ній поєднувались світи та кольори, думки та мрії, надії та сподівання, минуле та майбутнє. Різноманітність та чистота емоцій проходила крізь все коло. Поєднання ліній вражало динамічністю та гармонійністю. Малюнок пронизаний містичністю та нелюдським відчуттям простору. А в центрі світився лотос…
Коли дівчина закінчила, я задала лише одне запитання, як можна описати цей малюнок. І вона швидко та натхненно промовила: «Малюнок дуже привабливий та яскравий». Але він такий лише тому, що його зробила гармонійна людина, цілісна. Чи не так?! «Мабуть, я вже така яскрава і є, але не всі це можуть побачити», – сказала дівчина, подякувала та пішла.

Назаревич Виктория
 (525x393, 128Kb)

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній