Философия жизни
Кожен день випробовування для психіки, кожен день суцільні навантаження в роздумах, що робити і як правильно діяти, як вберегти дітей та країну, як не втратити віру та здоровий глузд в океані страху за свій світ, який руйнує щодня безглуздя війни.
Виклики виживання на всіх рівнях, темрява та холод, які, окрім болю, треба проживати щодня, – це наші реалії.
Реалії країни, які обрали для того, щоб продемонструвати демонічну силу агресора, у війні без сенсу, без логіки, без розуму, руйнуючи наше ментальне здоров’я випробовуваннями сучасності.
І є в цьому звичайна людина! Кожна маленька людина зі своїми складностями та потребами, болями та тривогами за власне життя. Що зробити, щоб витримати?
Як психолог, що живе у війні 9 місяців, розумію, що ми долаємо свій давній страх – страх смерті, помірно, але впевнено.
Коли зараз навіть діти кажуть: «Мені вже не страшно, якщо помру, так і буде». Із жахом думаю, що за 10 років діти, які оплакують зараз своїх батьків, стануть дорослими і повними люті до країни агресора та загартованими у травмах війни. Тож ми всі маємо витримати і заради себе і заради майбутнього.Отже, як триматись, мабуть, усі вже поради були описані, але візьму на себе сміливість визначити акценти, актуальні для цього етапу проживання війни.
1. Як не дивно, але варто думати про майбутнє, про те, як хочеться влаштувати життя, про ресурси, які необхідно здобути для цього майбутнього, про підтримку, яку необхідно знайти. Ми можемо думати про те, що нас завтра можуть убити, але саме думки про майбутнє дозволяють структурувати та подолати внутрішній хаос від непередбаченості та невизначеності.
2. Всередині себе фіксувати хоча б маленькі, але все ж досягнення, ніби визначати власну силу виживання. Я це зміг, це витримав, це здолав, там впорався: такі ніби незначні визнання формують загальну картину виживання – я витримаю! Це ніби покрокова програма сама аналізує та визначає наступну трудність, як просто крок, який рухає тебе вперед, а не як гору, яку неможливо подолати.
3. При можливості максимально швидко редагувати складні емоції: якщо злий – безпечно відагресувати, якщо біль – відболіти, якщо сум – то відсумувати. Не накопичувати емоції, тому що, аби утримувати їх, треба психіці багато сил, а це провокує виснаження та постійну втому. Безпечне редагування емоцій – найкращий спосіб емоційного збереження.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що людина може витримати велику кількість випробувань долі і від того ставати складнішою та сильнішою, як тільки вона почне відслідковувати реакції, давати права їм бути та робити висновки з кожного досвіду, який здобула.
З Вірою в Силу України та в Перемогу!
@Вікторія Назаревич 2022
