Досвідчений вихователь чи вчитель, звичайно, у перші ж дні знайомства з дітьми зрозуміє, хто з них має підвищену тривожність. Однак перш ніж робити остаточні висновки, необхідно поспостерігати за дитиною, яка викликає побоювання, у різні дні тижня, під час навчання та вільної діяльності (на перерві, на вулиці), у спілкуванні з іншими дітьми.
Щоб зрозуміти дитину, дізнатися, чого вона боїться, можна попросити батьків, вихователів (чи вчителів-предметників) заповнити бланк опитувальника. Відповіді дорослих прояснять ситуацію, допоможуть простежити сімейну історію. А спостереження за поведінкою дитини підтвердять чи спростують ваше припущення.
П. Бейкер і М. Алворд радять придивитися, чи характерні для поведінки дитини такі ознаки.
Критерії визначення тривожності в дитини.
1. Постійне занепокоєння.
2. Труднощі, іноді неможливість сконцентруватися на будь-чому.
3. М’язова напруга (наприклад, в області обличчя, шиї).
4. Дратівливість.
5. Порушення сну.
Можна припустити, що дитина тривожна, якщо хоча б один із критеріїв, перерахованих вище, постійно проявляється у його поведінці. З метою виявлення тривожної дитини використовується також наступний опитувальник (Лаврентьєва Г. П., Титаренко Т. М.).
Ознаки тривожності:
Тривожна дитина
1. Не може довго працювати, не втомлюючись.
2. Йому важко зосередитися на чомусь.
3. Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння.
4. Під час виконання завдань дуже напружений, скований.
5. Соромиться частіше за інших.
6. Часто говорить про напружені ситуації.
7. Як правило, червоніє у незнайомій обстановці.
8. Нарікає, що йому сняться страшні сни.
9. Руки у нього зазвичай холодні та вологі.
10. У нього нерідко буває розлад стільця.
11. Сильно потіє, коли хвилюється.
12. Не має гарного апетиту.
13. Спить неспокійно, засинає важко.
14. Палохливий, багато що викликає в нього страх.
15. Зазвичай турбований, легко засмучується.
16. Часто неспроможна стримати сльози.
17. Погано переносить очікування.
18. Не любить братися за нову справу.
19. Не впевнений у собі, у своїх силах.
20. Боїться зіштовхуватися з труднощами.
Підсумовуйте кількість плюсів, щоб отримати загальний бал тривожності.
Висока тривожність – 15-20 балів.
Середня – 7-14 балів.
Низька – 1-6 балів.
У дитячому садку діти часто відчувають страх розлуки з батьками. Необхідно пам’ятати, що у віці двох-трьох років наявність цієї риси допустима і зрозуміла. Але якщо дитина і в підготовчій групі постійно плаче під час розставання, не зводить очей з вікна, чекаючи кожної секунди появи батьків, на це слід звернути особливу увагу. Наявність страху розлуки можна визначити за такими критеріями (П. Бейкер, М. Алворд).
Критерії визначення страху розлуки:
1. Надмірний розлад, що повторюється, печаль при розставанні.
2. Постійне надмірне занепокоєння втрати, у тому, що дорослому може бути погано.
3. Постійне надмірне занепокоєння, що будь-яка подія приведе його до розлуки з сім’єю.
4. Постійна відмова йти до дитячого садка.
5. Постійний страх залишитися одному.
6. Постійний страх засипати одному.
7. Постійні нічні кошмари, у яких дитина з кимось розлучається.
8. Постійні скарги на нездужання: головний біль, біль у животі та ін. (Діти, які страждають на страх розставання, і справді можуть захворіти, якщо багато думають про те, що їх турбує.)
Якщо хоча б три риси виявлялися в поведінці дитини протягом чотирьох тижнів, то можна припустити, що дитина дійсно спостерігає цей вид страху.
Як допомогти тривожній дитині.
Робота з тривожною дитиною пов’язана з певними труднощами і зазвичай займає досить тривалий час.
Фахівці рекомендують проводити роботу з тривожними дітьми у трьох напрямках:
1. Підвищення самооцінки.
2. Навчання дитини вмінню керувати собою у конкретних, найбільш хвилюючих її ситуаціях.
3. Зняття м’язової напруги.
Консультація дитячого психолога у Рівному тел. 0677317265