Спробуватиму ділитися спостереженнями про біль

Спробуватиму ділитися спостереженнями про біль

Біль – це не просто реакція організму, а спосіб спілкування нашого тіла із нашою Душею. Всі знають: коли ти щасливий — болю немає, і навіть якщо з об’єктивних причин є — то інтенсивність її відчувається набагато нижче звичайного. Отже, спробую припустити умовний взаємозв’язок болю та психічного стану. Відразу застерігаюсь — це лише спостереження з практики та невеликого зрізу мого особистого досвіду роботи з психосоматичними клієнтами.

Гострий біль
Гострий біль визначається як короткий за часом прояви біль з причиною, що легко ідентифікується.
Гострий біль – це попередження організму про небезпеку органічного пошкодження або захворювання, що існує в даний момент. Часто стійкий і гострий біль супроводжується також відчуттям болю, що ниє.
Гострий біль зазвичай концентрується у певній ділянці перед тим, як він якимось чином пошириться ширше. Цей тип болю зазвичай добре піддається лікуванню.
Гострий біль – це умовний крик душі. Якщо до цього не було причин і провісників захворювання, можна припустити, що це критична, кризова форма, що сигналізує про необхідність термінового втручання або термінових змін.

Така швидка та сильна реакція протесту може мати досить ранню природу, коли дитині була доступна лише одна форма спілкування зі світом — крик та плач. І якщо провести паралель, то з погляду психосоматики це може символізувати певну форму регресу.

У психотерапевтичному аспекті регресивність може свідчити про посилення потреби у довірі та почутті внутрішньої задоволеності.
Потреба у турботі та безумовному прийнятті, не задоволена в ранніх відносинах батьками, стає об’єктом дослідження та опрацювання у психотерапевтичному просторі. У житті клієнта незадоволені базові потреби можуть виявлятися у вигляді соматизацій, що призводять до відчуттів гострого фізичного болю, локалізованого в тих чи інших органах.

Часто можна спостерігати різку появу гострого головного болю у процесі психологічної роботи нашого головного «аналітичного» органу, спрямованого на розуміння (або виняток розуміння) того, що відбувається. За цим болем можуть ховатися ідеї, образи, емоційні реакції, одкровення чи спогади травматичного характеру, спонтанні інсайти, придушення важливого психологічного матеріалу.

Коли ми розуміємо цей механізм, виникає питання, що робити і яку терапевтичну тактику нам зайняти, коли ми стикаємося з такою психосоматичною реакцією. І ось у цьому випадку, думаю, важливо діяти в терапії так, щоб «задовольнити» регресивні механізми захисту, так само, як це робить батько щодо своєї дитини.

Успішними стратегіями у цій ситуації будуть: відволікання щось цікавіше; символічна втіха; діалектично-подібне пояснення; актуалізація тілесної уваги інших форм активності.
Як психолог, орієнтований на психотерапевтичні механізми експресивної творчості, хочу запропонувати використати візуальні методи арт-терапії для вирішення цього питання.

Які ж методи та форми арт-терапії можна використовувати за такої форми захисту:
Малюнки того, що втішить;
Малюнки те, що зніме біль;
Малюнки те, що пояснить біль;
Малюнки того, що відволікає від болю.

Ці відкриті мотиви для малюнка дадуть можливість клієнту реалізувати свою потребу у творчій формі, спираючись не так на особистість психолога, задовольнити ті приховані потреби, які викликали гострий біль, і зробити акцент на свій творчий процес, подолавши регрес свідомим актом творчості.

Вікторія Назаревич 2021 ©️

Більше та глибше про роботу з болем та іншими психосоматичними проявами в курсі 🎨«Корекція психосоматичних проявів методами арт-терапії»🎨

☎️ Телефон для запису: 097 669 82 59☎️

Спробую ділитися спостереженнями про біль.

Біль — це не просто реакція організму, а спосіб спілкування нашого тіла із нашою Душею. Всі знають: коли ти щасливий — болю немає, і навіть якщо з об’єктивних причин є — його інтенсивність відчувається набагато слабше, ніж зазвичай. Отже, спробую припустити умовний взаємозв’язок болю та психічного стану. Зразу зазначу — це лише спостереження з практики та невеликого зрізу мого особистого досвіду роботи з психосоматичними клієнтами.

Гострий біль
Острий біль визначається як короткий за годиною прояв біль, причину якого легко ідентифікувати.
Острий біль — це попередження організму про існуючу нині опасность органічного ушкодження чи захворювання. Часто стійкий і гострий біль супроводжується також відчуттям ниючого болю.
Острий біль зазвичай концентрується у певній ділянці перед тим, як якимось чином поширитися ширше. Цей тип болю зазвичай добре піддається лікуванню.
Острий біль – це умовний крик душі. Якщо до цього не було причин і провісників захворювання, то можна припустити, що це критична, кризова форма, яка сигналізує про необхідність термінового втручання чи термінових змін.

Така швидка і сильна реакція протесту може мати досить ранню природу, коли дитині була доступна лише одна форма спілкування зі світом — крик і плач. І якщо провести паралель, то з погляду психосоматики, це може символізувати певну форму регресу.

У психотерапевтичному аспекті регресивність може засвідчувати посилення потреби у довірі та у чувстві внутрішньої задоволеності.
Потреба в турботі й безумовному прийнятті, що незадоволена в ранніх відносинах батьками, стає об’єктом дослідження та опрацювання у психотерапевтичному просторі. У життя клієнта незадоволені базові потреби можуть проявлятися у вигляді соматизації, що призводять до відчуттів острого фізичного болю, локалізованого у тих чи інших органах.

Часто можна спостерігати різку появу гострого головного болю в процесі психологічної роботи нашого головного «аналітичного» органу, спрямованого на розуміння (або виключення розуміння) того, що відбувається. За цим болем можуть ховатися ідеї, образи, емоційні реакції, одкровення чи спогади травматичного характеру, спонтанні інсайти, придушення важливого психологічного матеріалу.

Коли ми розуміємо цей механізм, виникає питання, що робити і яку терапевтичну тактику нам використати, коли ми зіштовхуємося з такою психосоматичною реакцією. І ось у цьому випадку, гадаю, важливо діяти в терапії так, щоб «задовольнити» регресивні механізми захисту, такою ж мірою, як це роблять батьки щодо своєї дитини.
Успішними стратегіями у цій ситуації будуть: відволікання на щось цікавіше; символічна розрада; діалектично-подібне пояснення; актуалізація тілесної уваги до інших форм активності

Як психолог, орієнтований на психотерапевтичні механізми експресивної творчості, хочу запропонувати використовувати візуальні методи арт-терапії для вирішення цього питання. Які ж методи та форми арт-терапії можна використовувати за такої форми захисту:
Рисунки того, що втішити;
Малюнки того, що зніме біль;
Рисунки того, що пояснити біль;
Рисунки того, що відволіче від болю.

Ці відкриті мотиви для малюнку дадуть можливість клієнту реалізувати свою потребу у творчій формі, спираючись не на особистість психолога, задовольнити ті сховані потреби, які викликали гострий біль, і наголосити на власному творчому процесі, подолавши регрес свідомим актом творчості.

Вікторія Назаревич 2021 ©️

Більше і глибше про роботу з болем та іншими психосоматичними проявами в курсі «Корекція психосоматичних проявів методами арт-терапії»

☎️ Телефон для запису: 097 669 82 59☎️

Арт-терапія
Из книги: «Я АРТ»
Арт-терапія / Психологічний інструментарій та інвентар / Психологічний малюнок
Арт-терапія
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній