Це цитата повідомлення Магія_психології Оригінальне повідомлення 10 правил творчості
Остін Клеон, художник та поет, автор збірки Newspaper Blackout Poems, сформулював правила ефективної творчості, які миттєво його прославили. Ви не пошкодуєте, що прочитали цю статтю.
Є 3 слова, які вселяють у мене надію щоразу, коли я їх читаю.
У художніх школах завжди демонструють один трюк. Намалюйте на аркуші паперу дві паралельні лінії:
У 1+1=3.
Насправді, ти — це те, що ти впускаєш у своє життя. Ти — сума того, що на тебе впливає. Як говорив Гете, «нас створює і формує те, що ми любимо».
Є одна економічна теорія – якщо скласти дохід своїх п’яти найближчих друзів і знайти середнє арифметичне, результат виявиться дуже близьким до власного доходу.
Думаю, те саме стосується і ідейного доходу. Ми настільки ж круті, наскільки крутим є наше оточення.
Виберіть письменника, який вам справді подобається. Знайдіть усі його твори. Дізнайтесь, що він сам читав. І прочитайте це все. Вибирайтеся своїм генеалогічним деревом письменників.
Крадіть ідеї та зберігайте їх на майбутнє. Носіть всюди записник. Пишіть у книжках. Виривайте сторінки з журналів та створюйте з них колажі у своєму скрапбуку. Крадіте, як художник.
Якби я чекав, коли зрозумію «хто я» і «навіщо живу» до того, як став «займатися творчістю», я досі сидів би без діла, намагаючись знайти себе, замість того, щоб просто почати що щось робити. З власного досвіду знаю — саме в
процесі роботи ми розуміємо, хто ми.
І знаєте, що? Ніхто не розуміє. Коли я почав викреслювати слова з газетних шпальт, я не мав жодного уявлення про те, що роблю. Я знав лише, що це чудово. Це здавалося не роботою, а грою. Запитайте будь-якого хорошого художника, і він скаже правду – він не знає, звідки беруться шедеври. Він просто робить свою справу. Кожен день.
Ще мені подобається книга Патті Сміт Just Kids. Це історія про те, як двоє друзів приїхали до Нью-Йорка, щоб навчитися бути художниками. Знаєте, як вони це робили? Вони поводилися як художники. Мій улюблений, ключовий, сюжет книги — Патті Сміт і її друг Роберт Меплторп, одягнувшись як бродяги, вирушили до Вашингтона-Сквера, де завжди багато народу. Одна старенька дивилася на них і сказала чоловікові: «Сфотографуй їх. Думаю, вони художники». «Ні, — він похитав головою, — вони просто діти».
Весь світ – це сцена. Для творчості вам теж потрібна сцена, костюм та сценарій. Сцена — це ваш робочий простір. Це може бути студія, письмовий стіл або альбом для контурів. Костюм — це ваш робочий одяг — спеціальні штани, в яких ви малюєте, домашні капці, в яких пишете, або той кумедний капелюх, що надихає вас. А сценарій – це час. Час тут, година там. Сценарій у п’єсі — це лише час, відведений на різні епізоди.
Прикидайтеся, доки не почне виходити.
Наступного дня я сів за свій старий комп’ютер із зеленим монітором і сам написав продовження. У ньому син лісника, з’їдений у першому фільмі велоцирапторами, повертається на острів разом із онукою творця парку. Він хоче зруйнувати парк остаточно, вона зберегти його. З ними трапляються різні пригоди, і в результаті вони, звісно, закохуються одна в одну.
Тоді я не знав, що написав те, що зараз називається фан-фікшн — вигаданими історіями з уже існуючими персонажами. Я зберіг свою історію на комп’ютері. А за кілька років вийшов «Парк Юрського періоду-2». І його сюжет був висмоктаний із пальця. Сіквел фільму ніколи не може зрівнятися із продовженням, яке ми вже створили у своїй голові.
Що далі я тримаюся від комп’ютера, то краще стають мої ідеї. Microsoft Word — це мій ворог. Я весь час користуюся ним на роботі, тому решту часу намагаюся з ним не зв’язуватися.
Думаю, що чим більше письменство стає фізичним процесом, тим краще виходять твори. Можна відчути чорнило на папері. Можна розкласти листи по всьому столу та перебирати їх. Можна покласти текст усюди, де на нього буде зручно дивитися.
Є якесь чаклунство в тому, щоб тримати в руці друкований лист. У творчий процес залучаються багато почуттів — навіть запахи можуть подарувати зовсім особливий досвід.
Під ними я маю на увазі ті речі, які спочатку здавалися незначними. Просто грою. Однак саме ці речі дійсно варті — саме в них полягає чари. Наприклад, якби я займався лише написанням коротких оповідань, якби не давав собі вільно експериментувати, я ніколи не став би тим, хто я зараз.
Отже, порада така: виділіть собі час на неробство. Знайдіть хобі. Це піде на користь і ви ніколи не знаєте, куди приведе вас ваше захоплення.
Ніколи в житті більше не буде таких уважних глядачів. Однак незабаром ви дізнаєтеся, що світові в цілому немає справи до ваших ідей. Це звучить жорстко, але так. Як сказав Стівен Пресфілд, «це не означає, що люди неосвічені або жорстокі, вони просто зайняті». Якби існувала якась секретна формула завоювання аудиторії, я розповів би вам її. Але я знаю тільки одну не таку вже оригінальну формулу: Зробіть хороший проект, і помістіть туди, де люди зможуть його побачити.
Цей процес проходить у 2 етапи:
Крок 1: «Зробіть хороший проект» – неймовірно складний. І тут немає рецепта швидкого успіху. Займайтеся своєю ідеєю щодня. Терпіть невдачі, робіть краще.
Крок 2: Зробіть так, щоб проект побачили — був складним тільки 10 років тому. Тепер все дуже просто — «помістіть проект в інтернет».
Людям подобається, коли ти розкриваєш секрети, і іноді, якщо це добре виходить, вони купують те, що ти продаєш.
Коли ти відкриваєшся та залучаєш людей до творчого процесу, ти сам навчаєшся. Знайдіть людей, які люблять ті ж речі, що й ви, та спілкуйтеся з ними. Діліться з ними ідеями.
Я виріс посеред кукурудзяних полів у південному Огайо. Коли я був дитиною, єдине, що я хотів — це потрапити в компанію до художників. Вирватися з південного Огайо і опинитись там, де щось відбувається.
Зараз я живу в Остіні, у Техасі. Загалом класне місце. Скрізь маса художників та інших творчих людей.
І знаєте, що? 90% моїх наставників та колег не живуть в Остіні. Вони мешкають в інтернеті. Більшість моїх проектів, розмов та творчих знайомств відбуваються у мережі. Замість реального спілкування у художніх студіях, я завів приятелів у твіттері та Google Reader.
Все життя випадкове.
Курт Воннегут сказав про це набагато краще: «Я знаю тільки одне правило: треба бути добрим, чорт забирай». Золоте правило стало ще ціннішим у нашому такому тісному світі. Важливий урок: якщо ви кажете про когось в інтернеті, він це виявить. Усі набирають своє ім’я у гугл-пошуку. Найкращий спосіб перемогти ворогів в інтернеті – ігнорувати їх. Найкращий спосіб придбати друзів — говорити про них добре.
Весь цей романтичний образ богемного художника, який вживає наркотики, тиняється без діла і спить з усіма поспіль, — повністю вигаданий. Він призначений для надлюдини або того, хто хоче померти молодим. Щоправда в тому, що мистецтво потребує багато енергії. А енергії не буде, якщо витрачати її на сторонні речі.
Ось кілька порад, які принесли користь особисто мені:
— бережіть себе;
— снідайте, робіть пару підтягувань, нормально спіть. Пам’ятаєте, що я говорив раніше про те, що гарне мистецтво йде з тіла?
— не беріть у борг;
— живіть просто. Заощаджуйте на кожній копійці. Свобода від фінансових стресів означає свободу у мистецтві;
— знайдіть денну роботу і тримайтеся за неї. Така робота приносить гроші, зв’язок зі світом та рутинним розпорядком. Закон Паркінсона говорить: робота змушує краще розподіляти час. Я працюю з 9 до 17 і займаюся творчістю рівно стільки, скільки займався, працюючи по півдня.
— заведіть календар та щоденник. Вам потрібен список майбутніх і минулих подій. Мистецтво потребує поступової роботи. Зовсім нескладно написати сторінку щодня. Робіть це 365 днів на рік, і у вас буде велика повість. Календар допоможе вам запланувати роботу. Ось календар, який я використав, коли писав книгу.
Заводьте календар для будь-якої мети. Розбийте виконання завдання на невеликі часові відтинки. Перетворіть це на гру.
Для минулих подій я пропоную вести щоденник. Це не регулярний журнал, а просто маленька книжечка, в яку потрібно заносити все, що ви робите щодня. Ви вразитеся тим, наскільки корисним може бути таке щоденне записування, особливо через кілька років.
Створіть міцну родину. Це найважливіше, що вам доведеться зробити. Гарний чоловік буде не тільки вашим партнером, а й колегою, другом, тим, хто завжди поряд.
Творчість — це не тільки речі, які ми вирішуємо включити, а й ті, що ми виключаємо. Або викреслюємо. Ось, мабуть, і все, що я можу сказати.
Переклад Олена Демидова