Тест “Велика картина мого життя”

Тест “Велика картина мого життя”

Пропоную Вам невеликий проектний експеримент. Для цього треба просто відповісти на запитання. «Якби я був Великим художником, на моїй найвідомішій картині було б зображено…»

  1. природу;
  2. Портрет;
  3. абстракції;
  4. Сцени із життя.

Отже, відповідь на тест:

1.Природа. Життєтворчість як основа великого буття, єдиної системи свідомості світу. Прийняття та позначення своєї духовної та матеріальної частини у гармонійному балансі реальності. Можливість отримувати та віддавати не в жертву, а заради симбіотичного творення та партнерства. Символ розповідає про те, як улаштований світ, Всесвіт, людина, розкриває потаємний сенс життя. Життя заради життя. Якщо не знати законів життя та долі, вона може здатися несправедливою, хаотичною.

 

2. Портрет людини. Символ нашого Его. Я є той, що собі вигадаю і у що повірю. Персона є маскою колективної психіки. Вона компроміс між індивідуумом і соціальністю. Персона є видимість, двовимірна дійсність, рівноважний результат взаємодії архетипів Персон індивідуума та людей, що взаємодіють з ним. Маска може розглядатися як межа між психікою та соціальним світом, що істотно різниться для різних частин світу, що утворює інтерфейси, через які психіка та світ взаємодіють, обмінюючись інформацією, емоціями та енергією. Так, портрет – це пошук ролі себе. І життєтворчість — це і є можливість у процесі пошуку себе пізнавати свої унікальні грані та можливості.

 

3. Абстрактні фігури. Таємниці та шифри власної душі, немов нитки ДНК, вплітаються в думки та почуття, і, немов клітини організму, створюють велику структуру Душі. Пізнання чуттєвої, неусвідомленої структури – і є основою життєтворчості. Абстрагування — відволікання у процесі пізнання від несуттєвих сторін, властивостей, зв’язків об’єкта з виділення їх істотних, закономірних ознак. Абстракція начебто переступає реальність, видимість. Трансцендентність (від латів. transcendens – «переважає, що виходить за межі») характеризується принципово недоступним для досвіду пізнанням або не заснована на досвіді. У широкому сенсі трансцендентне розуміється як «потойбічне» заглядання в себе загадкового і незрозумілого – це і є основа життєтворчості.

 

4. Сцени із життя. Важлива соціальна основа буття та творення. Батько будує будинок для дитини, і наша соціальна основа необхідна як опора виживання. Творити своє життя для інших і заради інших, служіння, спілкування, контакт, обмін енергіями, досвід — ось основа, яка буде енергією для творчості. Сприйняття себе через призму іншого, іншого через призму себе у системі цінностей та структур суспільства.

К. Г. Юнг в такий спосіб визначав психічні функції:

  • Мислення ;
  • Почуття ;
  • Відчуття ;
  • Інтуїція .

Відповідно до переважної функції, Юнг виділяє розумовий, чуттєвий, відчуваючий і інтуїтивний типи особистості. З урахуванням «типу установки» кожен із новачків може бути як екстравертним, і інтровертним, що у сумі дає «вісім наочних психологічних типів».

Отже, аналізуючи малюнок, можна побачити і архетип як програму і як він функціонує.

Спробуємо на прикладі: «Якби я був Великим художником, на моїй найвідомішій картині було б зображено…»

  1. природу;
  2. Портрет;
  3. абстракції;
  4. Сцени із життя.

Так можна зрозуміти природу процесу через вибір символу.

1. Гармонійне творення в ритмах природи. Створення прекрасного для балансу та гармонії (Я-самість). Відчуття – це сприйняття, що відбувається за допомогою органів чуття.

2.Пізнання себе та своїх мультиможливостей. Творіння на дослідження своїх потенціалів, перевірки ролей (Я-образ). Мислення – та функція, яка, слідуючи своїм власним законам, наводить дані змісту уявлень у понятійний зв’язок.

3.Створення нового, незрозумілого, унікального. Відкриття себе по-новому (Я-непізнане). Інтуїція – функція, що передає суб’єкту сприйняття несвідомим шляхом. Предметом такого сприйняття може бути все – і зовнішні, і внутрішні об’єкти, чи їх поєднання.

4.Процеси та персонажі життя як основний фактор творіння. Інші я як мотив для руху (Я-соціальне). Почуття – функція, що надає змісту відому цінність у сенсі прийняття чи відкидання його. Почуття ґрунтується на оціночних судженнях: добре – погано, красиво – негарно.

 

Вікторія Назаревич 2019 ©

 

Поради психолога / Психологічний малюнок
Из книги: «Я АРТ»
Арт-терапія / Психологічний малюнок
Арт-терапія / Кольротерапія / Поради психолога
Арт-терапія / Поради психолога
0
    0
    Кошик
    Кошик порожній