Дракони для казкотерапії ©

Ці фантастичні істоти в китайській міфології уособлювали чоловіче начало, першоелемент ян, разом із феніксом, що втілює жіночий початок, першоелемент інь. Зображення дракона було символом імператора, а фенікса — імператриці. У Китаї дракон є одним із символів початку ян, що втілює світло та активність. Загалом він постає як уособлення сили та величі. Ієрогліф, що означає дракона, також передає поняття енергії, сили, розуму. Китайський дракон — лунь зображувався з рогами, пазурами та лускою, з рядом гострих шпильок на хребті. Він має характеристики божества і є одним з чотирьох магічних тварин. В «Іцзіні» дракон постає як уособлення мудреця; Подібним чином в одному з історичних праць Лао-цзи порівнюється з драконом, бо він невразливий у суперечці та мудрість його невичерпна. Дракон стає символом імператора: імператорський трон називається троном дракона, обличчя імператора – дракона. У уявленнях древніх китайців дракон пов’язують із благодійним дощем, і асоціативний ряд дракон/блискавка/дощ/родючість дуже типовий їм. “Земля з’єднується з драконом” – так зазвичай говорять про дощ. Дракон відіграє важливу роль як посередник між двома світами – земним та небесним; небесний дракон тримає на своєму хребті палац богів, щоб не дати їм впасти на землю.
У середньовічній алхімії — першоматерія (або інакше світова субстанція) позначалася найдавнішим алхімічним символом — змією-драконом, що кусає себе за хвіст і називається уроборосом (“пожирач хвоста”). Зображення уроборосу супроводжували підписом “Все у Єдиному чи Єдине у всьому”. А Творіння називали круговим (circulare) чи колесом (rota). У Середньовіччі, при зображенні дракона “запозичували” різні частини тіла у різних тварин, і, подібно до сфінкса, дракон був символом єднання чотирьох стихій.
У більшості легенд дракон постає як уособлення первісного зла, перемога над яким є найвищим досягненням героя; строго кажучи, дракона, що тільки переміг, стає героєм. В індоєвропейській традиції загалом переможцями дракона стають персонажі, пов’язані з солярною символікою (Мітра, Зігфрід, Геракл, Ясон, Гор або Аполлон), що є відображенням основного міфу боротьби сонячного (або небесного) божества з хтонічним істотою. У рамках християнської міфології в аналогічній якості виступають святий Георгій та архангел Михайло. На Русі образ Змія Горинич виник, як породження темних сил, породження пекла.
У притчі Чжуан-цзи, яку наводить Борхес, розповідається про людину, яка протягом трьох років навчалася вбивати драконів, проте згодом не мала нагоди застосувати своє мистецтво на практиці.

Підпишіться на розсилку

Тільки найкращі пропозиції, цікаві новини компанії, корисні нововведення та ніякого спаму!

0
    0
    Кошик
    Кошик порожній