Підпишіться на розсилку
Інколи організована активність перед стресовими подіями знижує рівень ситуативної тривоги перед необхідною зміною знайомого та безпечного простору. Пропонуємо запровадити такий собі ігровий квест, що символічно поверне дитині контроль та забезпечить необхідними стимулами та аргументами для оптимізації емоційного стану.
Отже, ось ці активності, які можна запропонувати дитині:
• Збираємо сумку для творчості: разом з ведмедиком шукайте різні кольори паперу, фломастери, клей та все, що потрібно для творчості. Зробіть кожного свого ведмедика з паперу, назвіть їх та розмістіть у сумці.
• Підготовка веселої карти подорожі: разом з ведмедиком створіть карту вашої подорожі. Малюйте та позначайте на карті всі місця, які ви будете відвідувати разом з ведмедиком.
• Збираємо смачненьке: вирушайте в кулінарну пригоду разом з ведмедиком! Приготуйте улюблені смаколики або здобутки разом з ним та покладіть їх у вашу сумку.
• Обираємо цікаву книжку: зайдіть до бібліотеки або книжкового магазину та оберіть цікаву книжку разом з ведмедиком. Читайте її разом під час подорожі.
• Фото моментів підготовки: не забудьте зробити кілька фотографій вашого приготування до подорожі разом з ведмедиком. Збережіть ці спогади разом!
• Створення подорожнього журналу: разом з ведмедиком створіть подорожній журнал, куди ви будете записувати свої враження, спостереження та пригоди під час подорожі, причому цей журнал можна вести від ведмедика. Відведіть особливий час для записування відомостей разом з ведмедиком.
• Гра «Шукай ведмедика»: під час подорожі вигадайте гру «Шукай ведмедика», де ведмедик ховається в різних місцях, а дитина має його знайти, за підказками або в речах, які треба зібрати до валізи. Це не лише розважить, але й зробить подорож більш захопливою для дитини і допоможе зібрати речі.
• Створення фотоальбому, в який можна буде збирати фото та оздоблювати їх малюнками, альбом можна почати готувати заздалегідь: після подорожі разом з ведмедиком об’єднайте всі свої фотографії у фотоальбом. Разом розглядайте ці спогади та відтворюйте подорож у вашій уяві.
• Вигадайте історії: під час подорожі разом з ведмедиком вигадуйте різні історії та пригоди, в які ви потрапили разом. Це заохотить творчість та уяву дитини
• Ці ідеї допоможуть зробити вашу подорож з ведмедиком ще цікавішою та захопливою для дитини!
Такі прості ігрові завдання, які дитина може реалізувати разом з улюбленим плюшевим ведмежам, допоможуть знизити стрес від очікування подорожі та допоможуть батькам звільнити час для більш ефективних зборів.
@Вікторія Назаревич 2024
Методичні матеріали до програми супроводу Teddy bear therapy (TBT)
«Мале плюшеве ведмежа здатне створити атмосферу безпеки, діє дивно і непомітно, але дуже цілюще»
«Ведмежа в дорогу»
(алгоритм роботи з дітьми із тривожними розладами перед подорожами)
Питання тривожних розладів перед дорогою досить актуальне, і часто провокує в дитини психосоматичні розлади, оскільки напруження зростає і дитина не знаходить зрозумілі варіанти спрямувати цю активність у більш безпечні форми діяльності. Так іграшка стає найкращим помічником, особливо, коли разом з іграшкою дитині пропонують можливі форми активності при тривожних ситуаціях подорожі.
Для цього хочу запропонувати знайти відповідну невеличку іграшку до 18 см та маленьку іграшкову валізу, в яку покласти невеличкий альбом, мʼякий пластилін, ще якісь картинки про ведмежа для малювання.
Такий ігровий набір дасть заспокійливий ефект за допомогою іграшки та активацію творчої активності за допомогою валізки з творчими матеріалами.
Мета:
Допомогти дітям подолати страх перед подорожами шляхом терапевтичних інтервенцій, спрямованих на зміцнення самовпевненості, розвиток толерантності до невідомого та сприяння позитивному відношенню до подорожей.
Завдання:
• Виявлення причин страху перед подорожами в кожної дитини.
• Розвиток стратегій релаксації та саморегуляції.
• Створення позитивного образу подорожі через арттерапію.
• Підтримка позитивної самооцінки та відчуття контролю над ситуацією.
Міні-казка в дорогу :
У казці «Ведмежа в дорогу» ми зустрічаємо веселого ведмедика По, який завжди не боїться виходити за межі свого лісу, бо має чарівну валізу. В цій валізці все є для того, щоб малювати все, що навколо, збирати цікавинки та створювати книгу подорожі. Одного дня його друг чогось дуже хвилювався перед подорожжю і ведмежа запрошувало поїхати з ним, бо разом і весело, і не страшно, і малювати, ліпити цікавіше та влаштовувати відвідини нового місця, щоб показати другові, як цікаво і захопливо подорожувати. За допомогою своєї валізи з арттерапевтичними інструментами ведмедик учить друга подолати свій страх та відкриває для себе нові можливості.
Ось такі питання для обговорення можна використовувати:
• Що саме хвилює тебе в подорожах?
• Які місця ти хотів відвідати, якби не було страху?
• Які пригоди ти хотів би мати під час подорожі?
• Як ти можеш відчути себе більш комфортно під час подорожі?
Артзавдання:
• Намалюй малюнок своєї ідеальної подорожі, де ведмежа – головний герой.
• Створи колаж з фотографій місць, які ти хотів би відвідати, або замалювати щось цікаве.
• Запиши свої найяскравіші подорожні фантазії на аркуш паперу.
• Створи маленьку книжечку із зображеннями твоїх пригод та подорожей у формі коміксу.
• Зроби фотоісторію подорож з ведмедиком на всіх етапах подорожі.
Цей алгоритм спрямований на створення позитивного досвіду подорожей для дітей через терапевтичний підхід з використанням арттерапії та терапевтичного ведмедика, бо подорож з ведмедиком завжди цікавіше.
@Вікторія Назаревич 2024
Методичні матеріали до курсу «Teddy bear therapy»
Дошка підказок – гра й арт, дія та думка в роботі з підлітками
Нова методика арттерапії «Дошка підказок» Вікторії Назаревич – чудовий інструмент для роботи з підлітками! Для його реалізації необхідно щільний аркуш паперу, різнокольорові маркери, олівці, а, власне, більше і нічого.
Методика реалізується в три етапи:
1. Створення кольорового поля, яке має бути гармонійним, системним та впорядкованим, різного кольору, в основі можуть бути геометричні фігури чи інші символи.
2. На кожну частину поля ми записуємо букву або слова в хаотичному порядку, забезпечуючи присутність усіх букв алфавіту.
3. Далі ми вишукуємо слова, які можна скласти з написаних букв, які були словами підтримки чи ресурсу.
4. Далі обговорюємо отриманий результат.
Ця методика дозволяє підліткам експресивно виразити свої почуття та думки за допомогою фігур та кольорів, створюючи ігрове середовище для їхньої внутрішньої дитини, але після реалізованих емоційно-поведінкових атракцій плавно пройти когнітивний шлях у пошуках сенсів.
Поступово, через взаємодію з хаотичними буквами, ці виразні образи, які перетворюються на букви, а потім – у слова, стають ресурсом для нових сенсів та розуміння ситуацій.
Завдяки цьому підходу підлітки вчаться розуміти свої емоції, знаходити конструктивні способи вираження нових сенсів та прийняття їх, змінювати свій внутрішній світ на краще, зменшувати внутрішній конфлікт.
Психологічна робота психолога з підлітками за методикою «Дошка підказок» відкриває нові можливості для саморозвитку та самопізнання, допомагаючи їм знаходити власний голос у світі, узгоджуючи символічні голоси всередині себе, через послідовність дій в арті та грі слів.
Теоретичним елементом виступає інтегративна модель арттерапії: створення простого поля та його оформлення кольором несе більш тілесно рефлексивні форми арттерапії, створення буквеного поля по кольорах забезпечує системну стабілізацію, ніби клієнт заповнює щось знайоме та зрозуміле, просто вписуючи букви в кольорові квадратики, пошук слів активує більш складні аспекти розумової діяльності. Отже, підліток може активувати різні ролі на різних етапах роботи з методикою «Дошка підказок»:
• Дорослий: підліток може активувати роль дорослого, коли він аналізує, розглядає і вишукує слова на дошці підказок. У цей момент він може використовувати свої розумові здібності для тлумачення та розуміння своїх почуттів та думок.
• Дитина: під час активного творчого процесу з кольорами клієнт може переходити в роль дитини, експресивно виражаючи свої почуття та емоції через образи, кольори та форми на дошці. Це дає можливість вільно виразити внутрішні почуття та потреби.
• Батько: на завершальному етапі роботи з методикою «Дошка підказок» клієнт може активувати роль батька, коли він аналізує та робить висновки з отриманих результатів. У цей момент підліток може встановлювати межі, ставити цілі та розробляти плани дій для подальшого особистісного розвитку.
Такий циклічний процес активації різних ролей дозволяє підлітку глибше розуміти себе та свої потреби, а також знаходити конструктивні шляхи до саморозвитку та самовдосконалення.
Так, метою цієї вправи може бути:
• Допомогти підліткам виразити свої почуття та думки через образи та символи.
• Створити безпечне середовище для самовираження та рефлексії.
• Розвинути навички самопізнання та саморозвитку.
Рекомендовані питання для аналізу:
• Які емоції ви відчуваєте, працюючи з образами та кольорами на дошці підказок?
• Які символи ви обираєте для вираження своїх почуттів? Чому саме вони?
• Які відчуття виникають у вас, коли перетворюєте образи на слова та фрази?
• Як цей процес допомагає вам краще зрозуміти себе та свої емоції?
• Які нові інсайти ви отримали під час арттерапії за методикою «Дошка підказок»?
Як і будь-який психологічний процес, має бути узгоджений з ціллю, конкретним завданням. Приведемо кілька рекомендацій для психологів щодо використання методики «Дошка підказок» з підлітками:
• Створення безпечного середовища: забезпечте підліткам атмосферу безпеки та довіри, де вони можуть вільно виражати свої почуття та думки без страху відсудження чи критики.
• Пошук власного виразу: дозвольте підліткам вибирати ті методи виразності (фарби, слова), які відповідають їхнім потребам.
• Активне слухання і рефлексія: слухайте уважно та емпатично підлітків під час їхньої розповіді та пояснення. Підтримуйте їх у рефлексії над тим, що вони виражають на дошці. Навіть якщо слова, що вони побачили, смішні та абсурдні: так підлітку легко зняти агресію та напруження.
• Сприяння самопізнанню: допомагайте підліткам розуміти та аналізувати свої сенси та сприяйте їхньому самопізнанню та реалізації в реальному житті.
• Підтримка планування дій: розглядайте разом з підлітками отримані результати та спільно розробляйте плани дій для подальшого особистісного зростання та розвитку саме в арттерапевтичному відображені отриманих нових сенсів.
• Інтеграція інших технік: комбінуйте методику «Дошка підказок» з іншими психотерапевтичними техніками, які можуть допомогти підліткам у їхньому розвитку емоційного та метафоричного інтелекту.
Використання цих рекомендацій допоможе психологам максимально ефективно впроваджувати методику «Дошка підказок» у роботу з підлітками, сприяючи їхньому особистісному розвитку та самопізнанню. Так, на цьому етапі робота може бути завершена обговоренням, але варто арттерапевтично закріпити результат, пограти зі словами, ніби надати їм емоційного значення через творчість. Коли підліток знайшов необхідні слова-підказки і виражено розуміє їхній сенс, в арттерапії можна запропонувати такі творчі форми опрацювання:
• Листівка до самого себе: підліток може написати листівку до себе, використовуючи знайдені слова як основу для написання сподівань, мрій або роздумів.
• Колаж: підліток може створити колаж, використовуючи знайдені слова, зображення та інші матеріали для створення власного виразного твору, що проявляє його отримані сенси.
• Вірш або прозовий текст: запропонуйте підлітку написати вірш або короткий текст, використовуючи знайдені слова для виразного висловлення своїх думок та почуттів.
• Театралізована інтерпретація: підліток може створити коротку сценку або міні-п’єсу, використовуючи знайдені слова для вираження певної ідеї або сюжету.
• Малюнок або живопис: підліток може створити малюнок або живописний твір, де використовує знайдені слова як частину образу чи теми твору.
• Музикальний твір: запропонуйте підлітку створити музичну композицію, використовуючи знайдені слова як текст пісні або частину музичного аранжування.
Ці творчі форми дозволять підлітку глибше висловити свої почуття та думки, а також допоможуть зміцнити його самовираження та самоідентифікацію. Кожний хоче мати слова підказки в складних життєвих ситуаціях, а підліток – особливо, бо він немає ще достатньо колективного досвіду, щоб свідомо і швидко їх знаходити всередині себе.
@Вікторія Назаревич 2024. Арттерапія з підлітками
Мистецтво Стихій: Збереження та Стійкість – алгоритм роботи з картами «Стихії» та візуальними засобами арттерапії
«Стійкість людини – це природня здатність переживати негоду з такою ж непохитною міццю, як і самі стихії, бо і сама людина погоджена зі стихії».
Стихії природи, такі, як: вогонь, вода, земля та повітря, є важливими складовими нашого середовища, як реального, так і ментального, і впливають на багато аспектів нашого життя, особливо в моменти випробувань та криз. Одним зі способів використання стихій для формування стійкості людини є розуміння їхньої природи та символічного значення, яке може визначати поведінкові копінг стратегії виживання людини.
Розглянемо базову символіку стихій з фокуса стійкості:
• Вогонь: символізує силу, енергію та перетворення. Використання вогню у процесі формування стійкості може містити навчання людини вмінню перетворювати виклики та перешкоди на можливості для росту та розвитку.
• Вода: символ життя, очищення та відновлення. Використовуючи воду як аналогію, людина може навчитися рухатися з гнучкістю та адаптивністю, а також вміти відпускати та переборювати перешкоди.
• Земля: представляє стійкість, стабільність та підтримку. Використання землі як символу може допомогти людині зберегти спокій та стійкість під час труднощів шляхом зосередження на своєму внутрішньому центрі та коренях.
• Повітря: відображає свободу, простір та можливості. Використання повітря як символу може навчити людину розширювати свої горизонти та дивитися на життя з нових, більш просторих позицій.
Розуміння і використання символічного значення стихій природи може допомогти людині зміцнити свою психологічну стійкість, розвиваючи в неї гнучкість, стабільність, внутрішню силу та спроможність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. Для цього в роботу психолога можна включити карти з абстрактною відсилкою на асоціативні візуальні образи стихій.
І запросити клієнта пошукати власні стратегії виживання за допомогою карт.
Ось один із прикладів такої роботи.
Вступне слово: Ласкаво просимо до метафоричного дослідження «Стійкість Стихій», де ми дослідимо потужну силу природи та її вплив на нашу виживаність та стійкість у моменти кризи та випробувань. У цій методиці ми будемо працювати з абстрактними зображеннями карт стихій природи, щоб розкрити їхню силу для зміцнення нашого духу та підвищення готовності до життєвих викликів у нелегкі часи нашої історії.
Мета: допомогти усвідомити та розвинути навички виживання та стійкості, використовувати при цьому абстрактні зображення стихій природи як інструмент для самопізнання та підвищення свідомості.
Завдання: уважно переглянути карти та обрати саме ті, які Вам про виживання та стійкість, пояснити чому так і зафіксувати відповіді на папері, після цього відкласти записи і з опорою за зображення створити власний малюнок «Стихії, які виживуть» або дати на вибір за цим переліком завдань за програмою «Стійкість стихій».
Для створення малюнку кожного разу обираємо зображення з карт, які дають візуальну опору для створення візуального образу копінг стратегії.
Перелік тем для можливої арттерапевтичної роботи:
• Перетворення вогню: Спокуса та Стійкість.
• Спокій у бурі: Природа як вчитель.
• Плавання у глибинах: Сила та Надія.
• Земляні коріння: Міць та Підтримка.
• Свобода у вітрі: Відкриття та Перспектива.
• Жива вода: Очищення та Відновлення.
• Стійкість серця: Навіть серед найсильніших стихій.
• Пошук світла: Надія та Вибір.
• Гармонія з природою: З’єднання та Взаємодія.
• Виживання у природі: Виклики та Перемоги.
• Боротьба за виживання: Стійкість серед випробувань.
• Вогонь душі: Відчайдушна воля до життя.
• Океанська сила: Перемога над неспокоєм.
• Земляний опір: Міць у вічному піднесенні.
• Живучи на вітрі: Гнучкість у протистоянні.
• Вода життя: Пройти через темряву до світла.
• З’єднання з природою: Рівновага в стихійному танці.
• Сила волі: Не здаватися під тиском.• Виживання за великої спеки: Життєва сила під палючим сонцем.
• Безборонна у бурі: Знайти внутрішню тишу серед шторму.
• Вогонь волі: Перетворення випробувань у власну міць.
• Затишок серед бурі: Знаходження внутрішньої рівноваги.
• Повноваження води: Спокій та очищення у вирі турбот.
• Стійкість землі: Міць основ, що не піддаються випробуванням.
• Легкість повітря: Піднесення над труднощами через прозорість у світі.
• Гармонія стихій: Збалансованість у взаємодії з природою.
• Сила природи: Виділення енергії стихій для самопідтримки.
• Переплетення землі та неба: Об’єднання зміцнюючих сил для подолання перешкод.
• Захист від бурі: Укріплення духу для протистояння життєвим випробуванням.
• Відновлення через стихії: Зцілення та ріст через взаємодію з природними силами.
Найкращий варіант – системна робота разом з психологом та ведення власного артбуку стійкості в стихіях, який дасть можливість відслідкувати зміни та звертатись до ресурсних образів минулих робіт. Важливо залишати простір для рефлексій, фіксування слів асоціацій та опису емоційних станів, які викликали образи карт та малюнку, запису висновків та ключових слів за творчою роботою.
Приведемо декілька питань для аналізу цієї роботи.
Питання для аналізу:
• Які відчуття викликають у вас зображення різних стихій природи (вогонь, вода, земля, повітря)?
• Які асоціації у вас виникають, коли ви думаєте про ці стихії?
• Які емоції ви пов’язуєте з кожною з цих стихій?
• Як ви можете використовувати ці асоціації та відчуття для підвищення своєї виживальної готовності та стійкості?
• Які кроки ви можете підняти для інтеграції цих знань та навичок у ваше повсякденне життя?
Невеличкі ключові моменти, якщо ваша робота планується групою, бо саме у групі вона буде найбільш продуктивною. Саме прослухавши різні варіанти виживання інших, клієнт краще усвідомлює свої стратегії виживання.
Завдання з роботи з картками:
• Підготовка карток: Підготуйте набір карток із зображеннями різних стихій природи (вогонь, вода, земля, повітря). Кожне зображення повинно бути чітким представленням стихії, але може мати абстрактний характер.
• Рефлексія: Попросіть учасників вибрати картку, яка найбільше відповідає їхнім поточним відчуттям або стану. Попросіть їх описати, чому вони вибрали саме це зображення та як воно відображає їхні емоції або стан.
• Груповий аналіз: Після того, як усі учасники виберуть картки, попросіть їх утворити групи та обговорити свої вибори. Спонукайте групи ділитися своїми думками та спостереженнями щодо зображень.
• Практичний аспект: Попросіть учасників розглянути, як вони можуть використовувати асоціації та відчуття, що вони відчули, для підвищення своєї виживальної готовності та стійкості. Спонукайте до обговорення конкретних дій або стратегій, які можна застосовувати в реальному житті.
• Рефлексія та закріплення: Закінчіть сесію рефлексією, підкреслюючи важливість абстрактних зображень стихій природи для нашого емоційного та психологічного добробуту. Надайте учасникам можливість поділитися своїми враженнями від роботи з картками та спостереженнями, які вони зробили.
У процесі формування копінг-стратегій через образи стихій природи людина відкриває для себе потужний ресурс для підтримки свого психічного здоров’я та внутрішньої міці. Робота з образами стихій допомагає людині осмислити та усвідомити її реакції на стресові ситуації, а також знайти ефективні способи подолання випробувань.
Використання образів вогню, води, землі та повітря дозволяє підсвідомості людини знайти аналогії з її власними досвідами та емоціями.
Наприклад, вогонь може символізувати силу волі та енергію, вода – здатність до адаптації та відновлення, земля – стабільність та підтримку, а повітря – свободу та прозорість. Робота з цими образами дозволяє розвинути глибокий зв’язок з природою та знайти нові способи розв’язання життєвих труднощів.
Крім того, використання образів стихій природи сприяє розвитку творчого мислення та уяви, що дозволяє знайти нестандартні рішення та підходи до розв’язання проблем.
У результаті людина стає більш впевненою у своїх можливостях, більш гнучкою та адаптивною до змін, що сприяє підвищенню рівня загальної стійкості та саморозвитку. Таким чином, робота з образами стихій природи – це ефективний інструмент для формування копінг стратегій та підтримки психічного здоров’я людини.
@Вікторія Назаревич 2024
Методичні рекомендації до карт «Стихії»
Колесо життя та кольоровий менеджмент задоволення життя
Спробуйте заповнити колесо життя різними кольорами, і, власне, потім провести такий собі емоційний менеджмент через кольори, яка сфера подобається і притягує погляд, а яка сфера потребує зміни. Зверніть увагу на ту, яка відштовхує.
Спробуємо і дізнаємося, чи є в тому логіка!
Для реалізації практики «Колесо життя» через використання кольорів спочатку потрібно визначити конкретні аспекти життя, які ви бажаєте включити до аналізу (додаю приблизну схему). Потім кожному аспекту присвоюється відповідний колір відповідно до його значення та важливості, робіть це спонтанно та без особливого обдумування – емоційно.
Наступний крок – визначення шкали для кожного аспекту. Наприклад, ви можете використовувати шкалу від 1 до 100 для оцінки наповненості кожного аспекту життя, в рамках відтінку кожного кольору. Якщо дуже захотілось використати інший, то, можливо, це звʼязок з іншою сферою життя, яка плавно переходить у зовсім іншу, і це дуже цікаво. Потрібно дати цьому проявлення.
Важливо, щоб ці шкали були об’єктивними і відображали реальний стан речей.
Останній крок – регулярний аналіз та оновлення «Колеса життя», щоб відслідковувати зміни в різних аспектах життя та вносити відповідні корективи для підтримки балансу та наповненості. Було б цікаво повторювати цю практику кожні пів року і зберігати свої кольорограми життя.
Ось приблизний приклад розподілу кольорів, але, звісно, краще це робити спонтанно, рефлексивно обирати кольори для кожної сфери життя:
• Фізичне здоров’я – червоний: відтінки червоного можуть позначати рівень фізичного здоров’я, динамічність та енергію.
• Емоційне благополуччя – жовтий: яскраві відтінки жовтого можуть символізувати радість, емоційну стабільність та задоволення.
• Духовний розвиток – синій: темні та світлі відтінки синього можуть відображати глибину духовного зростання та спокій.
• Соціальні відносини – зелений: різні відтінки зеленого можуть показати рівень задоволення від соціальних контактів та підтримки.
• Професійне задоволення – фіолетовий: фіолетові відтінки можуть відображати успіхи та задоволення в роботі.
• Фінансова стабільність – оранжевий: яскраві відтінки оранжевого можуть вказувати на успішне фінансове становище та матеріальний комфорт.
• Розвиток освіти та саморозвиток – рожевий: ніжні відтінки рожевого можуть символізувати постійний розвиток та навчання.
Практика кольорограми життя стає чудовою системою моніторингу змін і загального уявлення про кожну сферу та її розвиток.
@Вікторія Назаревич 2024
Технології арткоучингу
Іграшка – культурне знаряддя, за допомогою якого в «згорнутій формі» передається стан сучасної культури (цивілізації), напрямок руху: до життя або смерті, процвітання або деградації, взаєморозуміння або відчуження. За допомогою іграшки дитині передається суть людських відносин і складне світосприйняття.
Іграшка – духовний образ ідеального життя, ідеального світу, архетип уявлень про добро. Вона символізує добро й визначає межу між добром й злом. Іграшка завжди виконувала і психотерапевтичну функцію: допомагала дитині опанувати власними бажаннями, страхами. Вона дає дітям яскраві образи, і від того, якими вони будуть, багато в чому залежить формування їхніх моральних уявлень, картини світу.
Ведмедик – одна із древніх іграшок. Наші предки загортали дітей у шкіри тварин, що заміняли материнське тепло. Коли діти підростали, шкіри зшивали й набивали соломою, клали поряд із дитиною. Після маминого тепла, традиційний ведмедик – другий за надійністю. Він для багатьох поколінь – найближчий друг, на ньому можна виплакатися, з ним можна спокійно, як із братом, заснути в обіймах. Сучасним мамам доводиться часто залишати свою дитину на якийсь час, тому найкращою компанією є великий м’який звір. Це ще одне завдання іграшки, що виникло пізніше, коли людство переселилося з печер у будинки, – бути компанією дітям, рятувати їх від самотності й беззахисності.
На думку психологів, м’які іграшки зменшують дитячі страхи й дорослим допомагають скрасити самотність.
https://t.me/nazarevichart больше на канале автора
Крім того, ведмедик – ідеальний друг, що завжди правильно поводиться, все розуміє й не пам’ятає зла. І це не тому, що немає друзів серед однолітків, така дитина, виростаючи, залишається емоційною людиною, а це завжди притягує навколишніх, часто виступаючи передумовою успішної соціалізації.
Невеликого розміру ведмедик, допоможе дитині у важких для неї ситуаціях. Похід у поліклініку, звикання до дитячого садка пройдуть менш болісно з улюбленою іграшкою. Це підтримка в незнайомій обстановці, відчутна опора й захист, предмет сили.
Найголовніше її призначення – дарувати дитині ніжність. І, як показує практика, симпатичний ведмедик, здатний «вилікувати» дитину від страхів і навіть від нічного енурезу. У м’якій іграшці втілені глибинні потреби маленької істоти, причому не тільки людської.
Такі іграшки необхідні, діти потребують їх з першого року життя. Іграшки-звірі дуже затишні, у них (у всякому разі, у гарних) добрі мордочки, до них приємно пригорнутися щічкою. Своєму ведмедикові дитина (нехай їй вже й тринадцять) може довірити секрет, знайти в ньому розраду. М’яка іграшка часто заміняє дитині маму, коли вона перебуває далеко від дому. Розвиває вона й материнський інстинкт.
Якщо живіт іграшкового звіра набитий гранулами, користь подвійна: перебираючи їх, дитя стане поводитися спокійніше й буде активно розвиватися дрібна моторика рук.Ведмедик для дитини – не тільки прикраса, сувенір або амулет, але насамперед іграшка, тобто предмет і засіб гри. Щоб з’ясувати цінність плюшевого звіра, важливо зрозуміти, як дитина грається із м’якою іграшкою і яку роль вона відіграє у її житті.
Здатність змінювати голос, слова й інтонації відкриває можливості спілкування дитини з іграшкою, що є стимулом розвитку для внутрішнього діалогу. Відомо, що в житті багатьох дітей ведмедик є улюбленою іграшкою, з якою не розлучаються: з нею розмовляють, діляться радощами й міркуваннями, разом сплять, їдять, беруть на вулицю. Іграшка здатна стати другом й допомагати у важких ситуаціях.Необхідною якістю такої іграшки є відкритість для будь-яких перетворень і настроїв, безпорадність, що стимулює турботу й допомогу дитини. Тільки в цьому випадку «іграшка-подруга» може стати не просто плюшевим предметом, але «другим Я», об’єктом турботи й партнером по спілкуванню. Однак, зробити м’яку іграшку улюбленою, оживити її може тільки близький і уважний дорослий. Тому батькам варто поговорити з дитиною голосом іграшкового звіра, розказати, як новий вихованець любить, хоче разом з ним жити, спати, гуляти, потребує піклування – йому буває холодно, боляче, нудно й т.д. Часто в ігровій терапії психолог звертається до іграшок, використовуючи їх як замінників реальних людей. Представимо один із варіантів роботи із іграшками з дітьми, що постраждали від розлучення батьків. Необхідно зазначити: дана гра може використовуватись психологом і з дорослими, які не пережили ситуацію розлучення батьків.
Вправа «Сім’я ведмедиків»
Мета: проведення моніторингу відносин у сім’ї та наслідків розлучення для дитини.
Час: 25-30 хвилин.
Тип вправи: проективна.
Форма роботи: індивідуальна.
Матеріали та обладнання: набір ведмедиків, ведмедик – мама, ведмедик – тато, ведмедики –діти, ведмедики для додаткових соціальних ролей .
Хід вправи: тренер викладає ведмедиків на стіл і пропонує дитині вибрати маму Ведмедицю, тата Ведмедя і хлопчика (дівчинку) Ведмежа. Просить дитину визначити, з ким живе Ведмежа і пропонує для кожної сім’ї намалювати будинок. Перелік запитань:
1. Розкажи, де мама Ведмедиця? Яка вона? Чим займається?
2. Який тато Ведмідь, що любить, де працює?
3. А з ким живе хлопчик (дівчинка) Ведмежа?
4. Як живеться Ведмежаті з мамою (татом)?
5. Чим вони займаються?
6. У Ведмежати є своя кімната?
7. Яка вона?
8. А Ведмежа ходить до мами (тата) в гості?
9. А давай сходимо? Домалюй, будь ласка, дорогу, по якій ми підемо.
10. Що ведмежа робить у мами (тата)?
11. А в мами (тата) є кімната ведмежа ?
12. Давай повернемося додому Ведмежати.
13. Повертаємось додому?
14. Ще хоче Ведмежа до мами (тата) в гості?
15. А хочеш, щоб мама Ведмедиця (тато) прийшли до Ведмежати додому в гості?
16. Як себе почуває Ведмежа ?Отже, ходимо в гості до мами (тата), доки дитині не стане комфортно з одним із батьків. Якщо дитина в реальному житті не може відвідувати одного з батьків, це дає можливість їй здійснити бажану потребу. Якщо один із батьків буде присутній на такій розстановці, то це дасть можливість побачити цю потребу дитини, і тоді можливо, батьки змінять свою позицію і будуть дозволяти відвідувати дитині маму (тата).
Дана вправа дає можливість побачити реальний стан сім’ї, а ігрова форма дозволяє встановити контакт з дитиною, визначити її емоційний стан та ставлення до кожного з батьків без зайвого емоційного навантаження..
Психолог створює особливу, унікальну атмосферу, у якій є свій зміст і свої правила. Допомагає дитині висловити свої почуття й емоції, дати їм вихід назовні, що сприяє новому, чому раніше не було місця в душі. У роботі із психологом дитина пробує налагоджувати нові способи взаємин, які у майбутньому може перенести у своє оточення.
Інтерпретація результатів згідно з аналізом:
1. Спостереження за процесом гри.
Доки досліджуваний малює будинок, психолог повинен записувати:
а) наступні аспекти, що стосуються часу:
– термін, що пройшов з моменту надання інструкції до того моменту, коли дитина приступила до малювання;
– тривалість будь-якої паузи, що виникає в процесі малювання (співвіднісши її з виконанням тієї або іншої деталі);
– загальний час, витрачений досліджуваним з того моменту, коли йому була дана інструкція й до того, коли він повідомив, що повністю закінчив малюнок;
б) назви деталей малюнків будинку, у тому порядку, у якому вони були намальовані досліджуваним, послідовно пронумерувавши їх. Відхилення від послідовності зображення деталей в роботі досліджуваних, звичайно, виявляються значимими; точний запис такого випадку необхідний, оскільки це може перешкодити якісно оцінити малюнок у цілому;
в) всі спонтанні коментарі, зроблені досліджуваним у процесі малювання будинку, співвідносять з послідовністю деталей. Процес малювання цих об’єктів може викликати коментарі, які на перший погляд зовсім не відповідають зображеним об’єктам, що дають багато цікавої інформації про досліджуваного;
г) будь-яку незначну емоцію, виявлену у процесі виконання малювання, пов’язати із зображуваною в цей момент деталлю. Процес малювання часто викликає у досліджуваного сильні емоційні прояви, тому їх потрібно записати. Для того щоб вести запис-спостереження більш успішно, дослідник повинен зробити так, щоб йому можна було безперешкодно спостерігати за цим процесом.
2. Вибір ведмедів
Вибір ведмедів мами, тата, хлопчика (дівчинки) відіграють роль символічного матеріалу, самовираження дитини. Таким чином, вона може багато розповісти про себе і батьків без слів. Ведмежа дитина символізує у вибудуваній картині свою особистість, взаємодіє з іншими персонажами, виражаючи найбільш хвилюючі для дитини почуття й думки. Користуючись ігровими персонажами, діти переносять на них свої почуття й уявлення, що створює в них відчуття безпеки. Символічне вираження почуттів дуже важливо для зниження тривоги, сприяє психічному й фізичному комфорту. Досить часто це прямо виявляється в словах, коли одного з зображених дітей вона називає «дитина», а іншого – «сестра» чи «брат». Якщо в дійсності в обстежуваного хлопчика є старша сестра, а в родині тварин зображено двоє дітей – «старший брат» та «молодша сестра»,- то, швидше за все, дитина ідентифікується з тим, кого назвала «молодшою сестрою» (відносини старшинства звичайно більш значимі, ніж стать). Задача психолога, з’ясувати, з ким із них ідентифікує себе дитина.3. Порівняльний аналіз будинків, мами і тата (розміщення, наявність деталей).
Будинок. Будинок старий, розвалений. Іноді суб’єкт у такий спосіб може виразити ставлення до самого себе.
Будинок вдалині – почуття «відкинутості».
Будинок поблизу – відкритість, доступність і (або) почуття теплоти й гостинності.
План будинку (проекція зверху) замість його самого – серйозний конфлікт.
Різні будівлі – агресія спрямована проти фактичного хазяїна дому або бунт проти того, що суб’єкт вважає штучними й культурними стандартами.
Ставні закриті – суб’єкт у стані пристосуватися в інтерперсональних відносинах.
Сходи, що ведуть у глуху стіну (без дверей) – відбиття конфліктної ситуації, що перешкоджає правильній оцінці реальності. Неприступність суб’єкта (хоча він сам може бажати вільного сердечного спілкування).
Стіни. Задня стіна, розташована незвичайно – свідомі спроби самоконтролю, пристосування до конвенцій, але одночасно наявні сильні ворожі тенденції.
Контур задньої стіни значно яскравіший (товщина) у порівнянні з іншими деталями – суб’єкт прагне зберегти (не втратити) контакту з реальністю.
Стіна, відсутність її основи – слабкий контакт із реальністю (якщо малюнок поміщений знизу).
Стіна з акцентованим контуром основи – суб’єкт намагається витиснути конфліктні тенденції, зазнає труднощів, тривогу.
Стіна з акцентованим горизонтальним виміром – погане орієнтування в часі (домінування минулого або майбутнього). Можливо, суб’єкт чутливий до тиску середовища.
Стіна; бічний контур занадто тонкий і неадекватний – передчуття (загроза) катастрофи.
Стіна: контури лінії занадто акцентовані – свідоме прагнення зберегти контроль.
Стіна: одномірна перспектива – зображена всього одна сторона. Якщо це бічна стіна, є серйозні тенденції до відчуження й опозиції.
Прозорі стіни – неусвідомлюваний потяг, потреба впливати (володіти, організовувати) на ситуацію, наскільки це можливо.
Стіна з акцентованим вертикальним виміром – суб’єкт шукає насолоди насамперед у фантазіях і має меншу кількість контактів з реальністю, ніж бажано.
Двері. Їхня відсутність – суб’єкт зазнає труднощів у прагненні розкритися перед іншими (особливо в домашньому колі).
Двері задні або бічні – відступ, відчуженість.
Двері відкриті – перша ознака відвертості, досяжності.
Двері бічні (одна або декілька) – відчуження, самотність, неприйняття реальності. Значна неприступність.
Двері дуже великі – надмірна залежність від інших або прагнення здивувати своєю соціальною комунікабельністю.
Двері дуже маленькі – небажання впускати у своє “Я”. Почуття невідповідності, неадекватності й нерішучості в соціальних ситуаціях.
Двері з величезним замком – ворожість, скритність, захисні тенденції.
Дим. Дим дуже густий – значне внутрішнє напруження (інтенсивність по густоті диму).
Дим тоненьким «струмком» – відчуття недоліку емоційної теплоти будинку.
Вікна. Перший поверх намальований наприкінці – відраза до міжперсональних відносин, тенденція до ізоляції від дійсності.
Вікна сильно відкриті – суб’єкт поводиться трохи розв’язно й прямолінійно. Безліч вікон вказує на готовність до контактів, а відсутність фіранок – відсутність прагнення приховувати свої почуття.
Вікна закриті (завішені) – заклопотаність взаємодією із середовищем (якщо це значимо для суб’єкта).
Вікна без скла – ворожість, відчуженість. Відсутність вікон на першому поверсі – ворожість, відчуженість.
Вікна відсутні на нижньому, але є на верхньому поверсі – прірва між реальним життям і життям у фантазіях.
Дах. Дах – сфера фантазії. Дах і труба, зірвані вітром, символічно виражають почуття суб’єкта, незалежно від власної сили волі.
Дах, насичений контур, невластивий малюнку, – фіксація на фантазіях як джерелі задоволень, звичайно, супроводжується тривогою.
Дах, тонкий контур краю – переживання ослаблення контролю фантазії.
Дах, товстий контур краю – надмірна заклопотаність контролем над фантазією (її приборканням).
Дах сполучений погано з нижнім поверхом – погана особистісна організація.
Карниз даху, його акцентування яскравим контуром або продовженням за стіни – посилено захисна установка.
Труба. Відсутність труби – суб’єкт почуває недостачу психологічної теплоти будинку.
Труба майже невидима (захована) – небажання мати справу з емоційними впливами.
Труба намальована косо стосовно даху – норма для дитини; значна регресія, якщо виявляється в дорослих.
Ринви – посилений захист.
Водопровідні труби (або водостічні з даху) – посилені захисні установки.
Доповнення. Прозорий “скляний” ящик символізує переживання виставляти себе всім на огляд. Його супроводжує бажання демонструвати себе, але обмежується лише візуальним контактом.
Дерева часто символізують різних осіб. Якщо вони начебто “ховають” будинок, наявна сильна потреба залежності при домінуванні батьків.
Кущі іноді символізують людей. Якщо вони тісно оточують будинок, може бути наявне сильне бажання відгородити себе захисними бар’єрами.
Кущі хаотично розкидані по просторі або по обох сторонах доріжки – незначна тривога в рамках реальності й свідоме прагнення контролювати її.
Доріжка, гарні пропорції, легко намальована – показує, що індивід у контактах з іншими виявляє такт і самоконтроль.
Доріжка дуже довга – зменшена доступність, часто супроводжувана потребою більше адекватної соціалізації.
Доріжка дуже широка на початку й вужча до будинку – спроба замаскувати бажання бути самотнім, що сполучається з поверхневою дружелюбністю.
Сонце – символ авторитетної фігури. Часто сприймається як джерело тепла й сили.
Погода відбиває пов’язані із середовищем переживання суб’єкта в цілому. Швидше за все, чим гірша, неприємніша погода зображена, тим імовірніше, що суб’єкт сприймає середовище як вороже, сковуюче.
Кількість використаних кольорів:
– добре адаптований, сором’язливий і емоційно не обділений суб’єкт звичайно використає не менше двох і не більше п’яти кольорів;
– суб’єкт, використавши 7-8 кольорів, у найкращому випадку є лабільним.
Вибір кольорів. Чим довше, невпевненіше й важче суб’єкт підбирає кольори, тим більша ймовірність наявності особистісних порушень.
Колір чорний – сором’язливість, лякливість.
Колір зелений – потреба в безпеці. Це положення є не настільки важливим при використанні зелених кольорів для галузей дерева або даху будинку.
Колір жовтогарячий – комбінація чутливості й ворожості.
Колір пурпурний – сильна потреба влади.
Колір червоний – найбільша чутливість. Потреба теплоти від оточуючих.
Кольори, штрихування 3/4 аркуша – недостача контролю над вираженням емоцій. Штрихування, що виходить за межі малюнка, – тенденція до імпульсивної відповіді на додаткову стимуляцію.
Колір жовтий – сильні ознаки ворожості.
Загальний вигляд. Розміщення малюнка на краю аркуша – генералізоване почуття непевності, небезпеки часто поєднується з певним тимчасовим значенням:
а) права сторона – майбутнє, ліва – минуле,
б) пов’язана із призначенням кімнати або з постійним її мешканцем,
в) ліва сторона, що указує на специфіку переживань: – емоційні, права – інтелектуальні.
Перспектива. Перспектива “над суб’єктом” (погляд знизу нагору) – почуття, що суб’єкт відкинутий, відсторонений, невизнаний дома. Суб’єкт відчуває потребу в домівці, що вважає недоступним, недосяжним.
Перспектива, малюнок зображений удалині – бажання відійти від конвенціонального суспільства. Почуття ізоляції, відкинутості. Явна тенденція відсторонення від оточення. Бажання відкинути, не визнати цей малюнок або те, що він символізує. Перспектива, ознаки “втрати перспективи” (індивід правильно малює один кінець будинку, але в іншому малює вертикальну лінію даху й стіни – не вміє зображувати глибину) – сигналізує про складності, які починаються, інтегрування, страх перед майбутнім (якщо вертикальна бічна лінія перебуває праворуч) або бажання забути минуле (лінія ліворуч).
Розміщення малюнка. Розміщення малюнка над центром аркуша – чим більше малюнок над центром, тим більша ймовірність, що:
1) суб’єкт почуває тяжкість боротьби й відносну недосяжність мети;
2) суб’єкт воліє шукати задоволення у фантазіях (внутрішня напруженість);
3) суб’єкт схильний триматися осторонь.
Розміщення малюнка точно в центрі аркуша – незахищеність і ригідність (прямолінійність). Потреба турботливого контролю заради збереження психічної рівноваги.
Розміщення малюнка нижче центра аркуша – чим нижче малюнок стосовно центра аркуша, тим більше схоже на те, що:
1) суб’єкт почуває себе небезпечно й незручно, це створює в нього депресивний настрій;
2) суб’єкт почуває себе обмеженим, скованим реальністю.
Розміщення малюнка в лівій стороні аркуша – акцентування минулого, імпульсивність.
Розміщення малюнка в лівому верхньому куті аркуша – схильність уникати нові переживання. Бажання піти в минуле або заглибитися у фантазії.
Розміщення малюнка на правій половині аркуша – суб’єкт схильний шукати насолоду в інтелектуальній сфері. Контрольована поведінка. Акцентування майбутнього.
Малюнок виходить за лівий край аркуша – фіксація на минулому й страх перед майбутнім. Надмірна заклопотаність вільними відвертими емоційними переживаннями.
Вихід за правий край аркуша – бажання “утекти” у майбутнє, щоб позбутися минулого. Страх перед відкритими вільними переживаннями. Прагнення зберегти контроль над ситуацією.
Вихід за верхній край аркуша – фіксація на мисленні й фантазії як джерелах насолод, яких суб’єкт не відчуває в реальному житті.
Контури дуже прямі – ригідність.
Контур ескізний, який застосовується постійно, – у найкращому разі дріб’язковість, прагнення до точності, у гіршому – вказівка на нездатність до чіткої позиції.
4. Процес вибору, з ким живе Ведмежа хлопчик (дівчинка).
Вибір проживання дитиною з одним із батьків зумовлений реальною або ж бажаною ситуацією після розлучення, адже руйнування сім’ї – це не вибір самої дитини. Вона змушена просто змиритися з батьківським рішенням. Дитині краще з тим з батьків, хто менше відчуває негативу стосовно іншого, а це не завжди співпадає з реальністю.
Отже, розміщення дозволяють за короткий час знайти шляхи вирішення проблеми, закласти гарний фундамент майбутнього й уникнути в ньому повторення запрограмованих помилок. Цей метод дає можливість виявити приховані впливи й зв’язки, підсилити те, що влаштовує, змінити те, що не подобається, відшукати нове рішення.
Розміщення з іграшками дають дітям гарну можливість показати своє бачення сім’ї. Вони швидко розуміють, як відбувається розміщення з іграшками, і інтуїтивно керують фігурками, можуть сказати про почуття кожної.Досить часто дитина просить забрати іграшку із собою додому, на що психолог повинен реагувати спокійно та впевнено сказати, що всі ведмедики тут будуть чекати на неї. На наступній зустрічі пояснити, що дома дитину чекає улюблена іграшка і дуже хоче, щоб з нею погралися.
Важливо, щоб психолог при неодноразовому повторенні даної гри спостерігав за динамікою, змінами, новоутвореннями, які вказують на динамічний процес відновлення дитини після психотравмуючої ситуації.
@Вікторія Назаревич 2024
Весна – час відновитись та заквітнути1
(арттерапія разом з весною в поміч від утоми)
Кожна мить весни – це диво відродження життя та пробудження сили для майбутнього, тому особливо важливо це реалізовувати з дітьми в корисних формах арттерапії та творчості.
«Весна – це час відродження та оновлення, а створення колажів разом з дітьми може стати прекрасним методом арттерапії для збереження внутрішніх сил після зими. Під час цього творчого процесу діти можуть відчути, як їхня уява оживає, а спогади про весняні кольори та аромати дарують їм нову енергію. Долучайтеся до цього захопливого розвитку разом зі своїми малюками, щоб разом відчути всю красу весняного відродження!»
Створення весняних колажів з дітьми має безліч переваг:
• Творчий розвиток: це стимулює уяву та креативне мислення дітей, оскільки вони можуть експериментувати з різними матеріалами та ідеями.
• Відчуття задоволення: процес створення колажу може приносити задоволення та радість як дітям, так і дорослим, особливо коли вони бачать результат своєї творчості.
• Вираження емоцій: це відмінний спосіб дітям виразити свої почуття та емоції через мистецтво.
• Розвиток моторики та навичок: вирізання, клеєння та аранжування різних елементів допомагає розвивати моторику та навички роботи з різними матеріалами.
• Вивчення теми: створення колажу може бути відмінним способом вивчення певної теми чи концепції, наприклад, весняного відновлення.
• Поєднання різних матеріалів: діти можуть використовувати різні матеріали для створення колажів, що розвиває їхню уяву та креативність.
• Спільна діяльність: створення колажу разом з дітьми може бути часом для спільної діяльності та спілкування, що сприяє зближенню та розвитку родинних зв’язків.
Перераховані переваги роблять і тему, і форму реалізації чудовою системою відновлення дітей після важкої похмурої зими. Спробуємо визначити теми, які можуть стати у пригоді для артпсихологів та забезпечити дитину силами з метою самовідновлення.
Для весняних колажів з дітьми можна вигадати різну тематику:
Ось ще 20 тем для колажів весняного відновлення:
• Весняні мрії: діти можуть створити колаж із зображенням своїх весняних мрій та бажань.
• Весняні пташки: колаж із різнокольоровими пташками, які співають на гілках дерев.
• Весняні відчуття: колаж із зображеннями тепла сонячна променів, свіжого повітря та запаху квітів.
• Весняний ранок: колаж із зображенням ранкової кави, свіжих сніданків та ранкових прогулянок.
• Весняні ритми: колаж із зображенням людей, що танцюють під весняні мелодії та ритми природи.
• Весняна енергія: колаж із зображеннями енергійних весняних активностей, таких, як: біг, велосипед тощо.
• Весняний сміх: колаж із зображеннями дітей, які сміються та веселяться на весняному сонці.
• Весняні подорожі: колаж із зображенням місць, які хочеться відвідати весною, таких, як: парки, ліси, сади тощо.
• Весняна спортивна гра: колаж із зображенням різних видів спорту, які можна виконувати на свіжому повітрі весною.
• Весняна феєрія: колаж із зображеннями казкових істот та весняних квіткових феєрій.
• Весняні забави: колаж із зображеннями веселих розваг та ігор, які можна проводити навколо.
• Весняна галявина: колаж із зображенням галявини, обсадженої квітами та травами.
• Весняний сон: колаж із зображеннями розкішних квіткових ліжок та затишних куточків для відпочинку.
• Весняна музика: колаж із зображенням музичних інструментів та нот, що звучать весняними мелодіями.
• Весняна творчість: колаж із зображенням різноманітних видів творчості, таких, як: малювання, вишивка, ліплення тощо.
• Весняні вітри: колаж із зображенням вітрів, які розносять запахи квітів та легкий бриз на свіжому повітрі.
• Весняна радість : колаж із зображенням веселих весняних смужок радості.
• Весняна дружба: колаж із зображенням дітей, які граються та веселяться разом на весняному подвір’ї.
• Весняні пригоди: колаж із зображеннями різних пригод та випробувань, які можна пережити весною.
• Весняна гармонія: колаж із зображенням спокійного та гармонійного життя весною, коли природа прокидається до нового життя.
• Квіткові фантазії: діти можуть вирізати з журналів або малювати квіти, бджілок, метеликів та інші весняні символи, а потім скласти їх у великий колаж.
• Весняні пейзажі: діти можуть малювати або складати колажі, що зображують весняні пейзажі із зеленими луціями, яскравими квітами та соняшниками.
• Веселі тварини: діти можуть створити колажі з веселими весняними тваринами, такими, як: зайці, ягнята, пташки та комахи, які радісно розважаються на сонці.
• Весняні свята: діти можуть створити колажі, присвячені весняним святам, таким, як: День матері, Великдень або День дзвоника у школі, зображуючи символи та атмосферу цих свят.
З погляду арттерапії, організація сесії колажування з дітьми може бути дуже корисною та ефективною. Ось кілька порад, як це організувати з дітьми:
• Створити сприятливу атмосферу: важливо створити комфортну та спокійну атмосферу, де діти можуть відчувати себе вільно та безпечно виражати свої почуття через творчість.
• Запропонувати вибір матеріалів: дітям можна запропонувати різноманітні матеріали для створення колажу – від кольорового паперу і тканини до журналів та фотографій. Важливо дати їм можливість вибрати те, що вони бажають використовувати.
• Задати тему або стимул: визначення теми або стимулу для колажу може допомогти зосередити увагу дітей та надихнути їх на творчість. Наприклад, темою може бути «Весняне відновлення» або «Мої улюблені мрії».
• Сприяти самовираженню: запропонуйте дітям виразити свої почуття, емоції та думки через їхні колажі. Дозвольте їм вільно обирати матеріали та компонувати їх так, як вони вважають за краще.
• Підтримувати та емпатувати: важливо підтримувати дітей під час процесу творчості, слухати їхні ідеї та висловлювати емпатію до їхніх почуттів, які вони виражають через свої колажі.
• Поширити роботи: надайте можливість дітям поділитися своїми колажами з іншими учасниками групи або з родинними членами. Це може підвищити їхню самооцінку та збільшити почуття досягнення.
• Обговорити та порефлексувати: завершіть сесію обговоренням та рефлексією над створеними колажами. Запитайте дітей про їхні враження від процесу творчості та відображення їхніх почуттів у роботах.
Організація сесії колажування з дітьми в рамках арттерапії може бути відмінним способом підтримати їхнє емоційний та соціальний добробут, а також стимулювати їхній творчий розвиток саме весною, коли втома може перейти у хворобливі стани.
Усім нам гарної весни, бо саме весною у весняній красі природи ми знаходимо натхнення для своєї внутрішньої творчості.
@Вікторія Назаревич 2024
Про успіх, поспіх Або чому важливо досліджувати світ маленькими кроками
Інколи можна почути велику кількість суперечок та дискусій між тим, чи треба повільно насолоджуватися життям, чи брати все одразу, поспішати та не гальмувати, а рухатись до нового. І ось саме про адекватний серединний варіант хочу подумати. Так, щоб роздивитись механізм, важливо, мабуть, подивитись у минуле. Коли мале дитя приходить у новий простір (наприклад, на ігровий майданчик), то спочатку дивиться за іншими, далі робить малі кроки, тримаючи поглядом безпечного дорослого, потім пробує кожну гойдалку, лише через деякий час починає вільно гратися і отримувати насолоду. Наступний раз він точно знає, на якій гойдалці його емоції будуть кращими, швидко прямує саме туди, щоб нагойдатися досхочу. Мабуть, у цій простій формулі власне захований простий процес не лише адаптації до нового, а й загальної системи успіху в житті.
Для того, щоб поспішати, треба знати куди і навіщо. Лише в такому випадку є шанс отримати більше. Коли ми не впевнені, не знаємо або не стикнулись саме з тим, щоб є природнім джерелом наших гарних і сильних емоцій, поспішати немає жодного сенсу, будуть витрачені марно і сили, і час. Тож спробую імплементувати цю ідею в арттерапевтичний аспект самопізнання.
Назвемо перший пункт:
«Дивись-тягнись»: уважно роздивляючись світ, ми маємо шанс потрапити на те, що справді притягує увагу та викликає цікавість. Саме цей аспект уваги і варто використовувати, фіксувати на папері власну інтерпретацію побаченого: це може бути фото, малюнок, поетичний рядок, колаж – значення немає. Бо саме процес переробки стимулів робить його «власним», ідентифікуючи з ним досі невизначену потребу. Отже, фіксуємо цікаве, робимо символічні крапки та «потенційно своє».
Крок другий: «Дивуйся-вивчай».
Як тільки нам вдалося відмаркувати своє, є сенс пригальмувати та дати час на дослідження, емоційну і когнітивну переробку. Бо саме в цей непоспішний момент ми виробляємо нейроаргументацію та формуємо достатню кількість нейронних зв’язків, щоб продовжувати і не зупинятись, рухатись у напрямку обраного. Отже, в арттерапії назвала цей етап «Перемалюй під себе»: знайди себе в тому, що дивує, і тут ми можемо перемалювати, переробити, модернізувати, індивідуалізувати все, що хочеться. Саме в цей момент відбувається ідентичність нового, емоційне присвоєння його собі і для себе. Це важливий період і його треба поважати, він потребує час. Поспіх – тут скоріш ігнорування себе і власних потреб.
Крок третій: «Пробуй-проявляй»
Саме на цьому етапі ми зустрічаємо реалізацію принципу переходу кількості в якість. Тут треба не баритись і не боятись проявляти помилки, виправляти їх, удосконалювати, шукати власний неповторний стиль насолоди від процесу і результату. Арттерапія має чудові можливості для реалізації цього етапу: створення серії малюнків або ведення артбуків. Будь-яка системна творчість забезпечує нас стійкими переконаннями про себе, це шлях безпечного контакту з собою. А це і є успіх!
Розуміючи ці особливості, арттерапевт має спрямувати клієнта на розвиток і вдосконалення себе в різних аспектах творчості, забезпечуючи необхідними творчими стимулами та правом на пошуковий підхід до вивчення своїх потреб та можливостей. Тому ми повинні, не поспішаючи, вивчати, а вивчивши себе, не зволікати. Бо успіх – це про того, хто встиг знайти себе!
@Вікторія Назаревич, 2024
Пост із серії «Не про війну»
Одного разу в місті, де кожен день був випробуванням, жила жінка, яка завжди брала на свої тендітні плечі всіх та все, щоб встигнути та реалізувати завдання, які інколи були важливі лише для інших, але не для неї. Її життя було морем обов’язків і відповідальностей, вона не пам’ятала відпочинку, не могла згадати моменти, в які відкривалась для радості. Не було часу на себе та свою душу, ні на що, крім невпинної боротьби.
Одного дня, коли вона знову відчула, що не може витримати більше, вона зайшла до своєї кімнати і побачила старого плюшевого ведмедика, забутого, але свого. Це був подарунок давно минулих часів, коли життя ще було простішим і більш безтурботним. Цей подарунок не був потрібний для виконання важливих справ, він просто був.
Вона взяла ведмедика, сіла на ліжко і почала говорити з ним, ніби говорила з власною душею, бо ніколи собі цього не дозволяла. Та в цей раз вона не лише висловлювала свої почуття, але і слухала себе. Вона почала думати про свою внутрішню дитину – ту частину себе, яка була невинною, вразливою, що потребувала турботи і любові. Відчула, що саме ця частина вже дуже давно була десь глибоко всередині прихована під тягарем рутинних пустих заборон та зобовʼязань. І вона довго плакала, шкодуючи не себе дорослу, а саме ту маленьку дівчинку, що ніби в безвиході притуляла ведмедика і щиро плакала, ніби разом зі словами виходили всі сльози втоми та зневіри в майбутнє.
Це стало початком нового внутрішнього діалогу з собою. Вона почала розуміти, що дбати про свою внутрішню дитину – це не лише важливо для її власного добробуту, але це ключ до здоров’я і гармонії в цілому. Вона відкрила для себе, що дозволяти собі відчувати радість і просто насолоджуватися моментами – це не розкіш, а необхідність для збереження душевного здоров’я і лише мале плюшеве ведмежа нагадало їй про ці прості істини.
Так вона почала відновлювати зв’язок зі своєю внутрішньою сутністю, навчилася слухати свої потреби і давати собі ту саму турботу, яку вона завжди надавала іншим. Це допомогло їй знайти внутрішній спокій і глибоку гармонію з собою. А мʼякий психотерапевт кожного вечора нагадував їй про це, протягуючи свої плюшеві лапки для щоденних обіймів.
@Вікторія Назаревич 2024. Teddy bear therapy storytelling
Втомлений Їжачок
(Комунікативний шаблон включення емоційно виснаженої дитини в арттерапевтичний процес)
Одного разу в лісі жив собі маленький Їжачок, який завжди був веселим та енергійним. Але одного дня осінь привела свою зливу, а разом з нею прийшла і втома. Їжачок втратив сили і навіть не міг подумати про свої звичні пригоди. Він ледве виходив зі своєї оселі і нічого не хотів робити.
Лісові друзі помітили зміни і вирішили допомогти йому. Вони запросили Їжачка на спеціальні дні радості. Почали з малювання. Їжачок був дивовижно здивований, коли виявив, що може виразити свою втому малюванням. Він відчував, як кожна краплина фарби відпускає його втомлене тіло.
Після малювання вони перейшли до музики. Їжачок відчував, як ритми природи пробуджують його внутрішню силу. Він почав співати разом зі своїми друзями і відчув, як його душа знову наповнюється радістю.
Потім вони рушили в танці. Рухатися разом з музикою було так природно для Їжачка, дуже смішно рухались його голочки, залишаючи всю втому. Він почував, як кожен крок розслабляє його маленькі ніжки та додавав енергії.
З кожною новою веселою вправою почував себе все краще і краще. Він зрозумів, що навіть коли відчуваєш себе втомленим і безсилим, завжди є цікаві справи, які дають сили у творчості, музиці, танцях та спілкуванні з друзями. І відтоді він завжди пам’ятав про це, роблячи своє життя ще яскравішим і веселішим.
Розглянемо декілька вправ, які можуть стати у пригоді при роботі з емоційно виснаженими дітьми:
1. Вправа «Шукаємо емоції Їжачка»:
• Мета: Допомогти дітям виразити свої почуття через малювання.
• Завдання: Намалювати картину, що показує їхній поточний настрій, так само як робив Їжачок у казці.
• Питання для обговорення: Які почуття ви відчуваєте? Як ви можете виразити їх через малювання?
2. Вправа «Музичний Їжачок»:
• Мета: Стимулювати творчість та виразити емоції через музику.
• Завдання: Створити ритм або мелодію за допомогою різних інструментів або просто власного тіла.
• Питання для обговорення: Як вибір інструментів впливає на ваш настрій? Які емоції ви хочете виразити через музику?
3. Вправа «Танцювальний Їжачок»:
• Мета: Сприяти фізичному розвитку та виразити емоції через танець.
• Завдання: Танцювати під музику, рухатися так, як вам заманеться.
• Питання для обговорення: Як вибрані рухи допомагають вам виразити ваші почуття? Чи можна використовувати танець для виразу емоцій?
4. Вправа «Театральна гра Їжачка»:
• Мета: Розвивати творчість та співпрацю через ігрову діяльність.
• Завдання: Створити коротку сценку з казки про Їжачка та розіграти її разом.
• Питання для обговорення: Які рольові ігри вам сподобалися найбільше? Як вибрані персонажі розв’язують свої проблеми?
5. Вправа «Дихальна гімнастика Їжачка»:
• Мета: Заспокоїти дітей та допомогти їм сконцентруватися на своїх почуттях.
• Завдання: Виконати прості дихальні вправи, уявляючи себе їжачком у спокійному місці.
• Питання для обговорення: Як ви відчули себе після вправи? Чи допомогло вам це зосередитися?
Дитині варто пояснити, що втома – це, як у казці про Їжачка, коли герой почувається дуже втомленим і безсильним. Можна сказати, що так само як Їжачок: коли ми довго працюємо або виконуємо багато завдань, нашому тілу потрібен відпочинок. Порівняйте це з тим, як герой казки відпочивав, коли співав, танцював і малював. Так само і дитина повинна знаходити час для відпочинку і розваг, щоб зарядитися енергією та відновитися після напруження. Такий відпочинок допоможе дитині почуватися краще і мати більше сил для нових пригод і занять. Фахівець може розробити цілий блок занять за цією моделлю, особливо, коли фактори емоційного вигорання в дитини не зникають.
Звісно, ось усі запропоновані мотиви для арттерапії, інспіровані казкою про Їжачка:
• Їжачок у своєму будиночку
• Весняний ліс для відпочинку
• Тварини лісу на прогулянці
• Концерт у лісі, що дає силу
• Музична група тварин
• Їжачок малює картину
• Веселі танці в лісі для міці
• Пікнік у лісі, щоб зміцнитись
• Пошук пригод для відновлення
• Радісний день, що дав силу
Кожен з цих мотивів може стати основою для арттерапевтичних занять з дітьми, спрямованих на виразність емоцій, розвиток творчості та позитивну атмосферу.
Запропонуємо, як можна оформити ці теми як арттерапевтичне заняття з дітьми:
Назва: «Сила Лісового Світу: Арттерапевтична Подорож з Їжачком»
Мета:
• Посприяти виразності емоцій через малювання та творчість.
• Підтримати розвиток фантазії та креативності.
• Збудити позитивні емоції та підвищити настрій.
Завдання:
• Діти малюють свій ідеальний лісовий світ, де можна отримати силу для відновлення, де вони можуть зустрічатися та спілкуватися з різними тваринами, такими, як: Їжачок, Лисичка, Ведмідь та інші.
• Вони створюють малюнки тварин, які представляють їхні почуття, емоції та поради, як кожна тваринка дає особливий подарунок для відновлення.
• Діти малюють сцени з казки, де тварини відзначають святкування, грають музику та танцюють разом.
Питання для обговорення:
1. Які відчуття ви маєте, коли малюєте свій лісовий світ?
2. Які кольори ви обираєте для своїх малюнків та чому?
3. Що ви відчуваєте, спостерігаючи за малюнками тварин та їхніми виразами обличчя?
Додаткові активності:
• Гра «Розповідь історій»: Діти можуть створити власні казкові історії про пригоди в лісі разом з Їжачком та іншими тваринами.
• Музична імпровізація: Діти можуть вигадати власні музичні мелодії, які відображають їхні емоції та настрій під час творчого процесу.
• Рольові ігри: Діти можуть розігрувати сцени з казки про Їжачка, імітуючи дії та емоції героїв.
Це лише невеличкий крок до відновлення дітей, які емоційно виснажені війною та страждання від страхів, але це точно чудова можливість отримати підтримку від дорослого, який вірить, що все буде добре. Саме ця впевненість дорослого повертає силу дитини рухатись далі по складнощах життя.
@Вікторія Назаревич 2024
Дидактичний матеріал до іграшки «Терапевтичний Їжачок»